Рак молочної залози – злоякісна пухлина, що розвивається з клітин залозистої тканини грудей, і найпоширеніший онкологічний діагноз серед жінок у світі. Найчастіша ознака – нове ущільнення, хоча більшість ущільнень виявляються не раком. Прогноз найбільше залежить від стадії: за даними США, при локалізованій пухлині п’ятирічна відносна виживаність становить 100%, а при віддалених метастазах – 33,8%. Тому вчасне обстеження важливіше за страх перед діагнозом.
Чому важливо виявляти рак молочної залози рано
За оцінкою ВООЗ, у 2024 році рак молочної залози діагностували приблизно у 2,4 млн жінок, і близько 694 тис. людей від нього померли. У 164 із 186 країн він є найпоширенішим онкологічним захворюванням у жінок. У країнах із дуже високим рівнем розвитку ризик отримати цей діагноз протягом життя становить 1 до 12.
Водночас ВООЗ наголошує: смертність знижується, коли пухлину виявляють і лікують рано. У країнах із високим доходом стандартизована смертність від раку молочної залози за період від 1980-х до 2020 року зменшилась на 40%.
Наочно різницю показує статистика програми SEER Національного інституту раку США. Це американські дані за 2016–2022 роки: вони описують закономірність, а не прогноз для конкретної пацієнтки.
випадків виявляють на локалізованій стадії
SEER, США, 2016–2022
п’ятирічна відносна виживаність при локалізованій пухлині
SEER, США, 2016–2022
п’ятирічна відносна виживаність при віддалених метастазах
SEER, США, 2016–2022
Для порівняння: при поширенні лише на регіонарні лімфовузли цей показник становить 87,5%. Тобто що пізніше виявлено пухлину, то нижчі показники виживаності.
Що підвищує ризик, а що лише здається причиною
Найсильніший чинник ризику – жіноча стать, далі – вік. За даними Американського онкологічного товариства (ACS), більшість випадків виявляють у жінок віком від 55 років. Окрім віку, значення мають спадковість і щільність тканини залози. Водночас, за ВООЗ, близько 80% випадків трапляється у жінок, які не мають жодного чинника ризику, на який можна вплинути, крім статі та віку понад 40 років. Тому відсутність «факторів ризику» не означає, що обстеження можна пропустити.
| Чинник | Що кажуть джерела |
|---|---|
| Рак молочної залози у найближчих родичок | Одна родичка першого ступеня майже подвоює ризик, дві – можуть потроїти (ACS) |
| Зміни генів BRCA1 або BRCA2 | До 70 випадків із 100 жінок протягом життя (ACS); потребує консультації генетика |
| Щільна тканина залози | Ризик вищий, а пухлину складніше побачити на мамограмі (ACS) |
| Алкоголь | Ризик зростає з кількістю випитого: два напої на день небезпечніші за один (ACS) |
| Набір ваги після менопаузи | Ризик після менопаузи вищий у жінок, які набрали вагу (ACS) |
| Тривала замісна гормональна терапія | Ризик вищий; питання обирають разом із лікарем (ACS) |
| Гормональні контрацептиви | Ризик трохи вищий, повертається до звичайного протягом кількох років після припинення (ACS) |
| Аборт або викидень | Не підвищує ризик, за висновком робочої групи NCI |
Останній рядок таблиці варто пояснити. У багатьох старих матеріалах аборти й викидні називали причиною раку грудей. Втім, Національний інститут раку США після аналізу даних дійшов висновку: аборт або викидень не збільшує подальшого ризику. Ми прибрали цей пункт зі списку факторів, який був у попередній версії статті.
Ще одне уточнення стосується «мастопатії». Не всі доброякісні зміни в залозі пов’язані з раком однаково: за матеріалами ACS, одні мають тісніший зв’язок із ризиком, інші майже не впливають. Який саме у вас варіант, визначає лікар за результатами обстеження, а не сама назва діагнозу. Про вплив способу життя докладніше пишуть у розділі ACS про чинники, на які можна вплинути: обмеження алкоголю, фізична активність (150–300 хв помірного навантаження на тиждень) і контроль ваги. Годування груддю, за тими самими даними, може трохи знижувати ризик.
Ознаки, які варто перевірити
За матеріалами ACS, найчастіший симптом – нове ущільнення або вузол у грудях чи під пахвою. Тверде, нерухоме ущільнення без болю з нерівними краями частіше виявляється раком, але пухлина може бути й м’якою, округлою, чутливою чи болючою. Тому біль не є ознакою безпеки, а його відсутність не заспокоює.
Обстеження потрібне, якщо ви помітили:
- набряк усієї залози або її частини навіть без вузла;
- втягнення або зморщування шкіри;
- почервоніння чи потовщення шкіри грудей або соска;
- втягнений сосок;
- виділення із соска, крім грудного молока;
- збільшені лімфатичні вузли під пахвою або біля ключиці.
Більшість таких змін мають доброякісну причину, і це важливо розуміти, щоб не лякатись наперед. Але, як зазначає ВООЗ, з будь-яким новим ущільненням слід звертатися до лікаря, навіть якщо воно не болить.
Окремо про самообстеження. ACS пише, що самостійне обстеження грудей і огляд лікаря самі по собі не достатні для скринінгу раку. Але знати, як ваші груди зазвичай виглядають і відчуваються, корисно: це допомагає швидше помітити зміну. Такий підхід називають «увагою до власних грудей». Він не замінює мамографію.
Мамографія, УЗД, біопсія: що для чого
Ці методи часто плутають і протиставляють, хоча вони виконують різні завдання. Мамографія – рентгенівське дослідження, яке використовують для скринінгу. Ультразвукове дослідження молочних залоз, за матеріалами ACS, є діагностичним методом і не використовується рутинно як скринінговий. Остаточний діагноз встановлює лише біопсія.
| Метод | Для чого | Обмеження |
|---|---|---|
| Мамографія | Скринінг у віці, що рекомендують настанови; діагностика при підозрі | У щільних грудях пухлину видно гірше |
| УЗД молочних залоз | Оцінити ущільнення (кіста чи солідне утворення), виділення, зміни шкіри; супровід біопсії; перший метод при ущільненні до 30 років | Не є рутинним скринінгом; не замінює мамографію |
| МРТ молочних залоз | Щорічно разом із мамографією для жінок з високим ризиком, зазвичай від 30 років | Показання визначає лікар |
| Біопсія | Лише вона дає достовірну відповідь, чи є зміна раком | Більшість результатів біопсій – не рак |
Деякі уточнення. За ACS, у віці до 30 років при ущільненні УЗД зазвичай є першим тестом, а для віку 40 років і старше першим зазвичай стає діагностична мамографія. Кіста (рідинне утворення) малоймовірно виявляється раком, а солідне утворення може потребувати подальшого обстеження. Для жінок із щільними грудьми допоміжний ультразвуковий скринінг іноді застосовують, але робоча група USPSTF оцінила доказову базу такого підходу як недостатню, тож це питання варто обговорити з лікарем.
Біопсію ACS описує як спосіб, без якого достовірно не дізнатися, чи є підозріла ділянка раком. Беруть тонкоголкову, товсту голкову або хірургічну пробу. Більшість результатів біопсій не виявляють раку, тож направлення на неї само по собі не є діагнозом.
Коли жінка помічає нове ущільнення, вона часто чекає, поки воно мине само, або обирає обстеження за порадою з інтернету. Але який метод потрібен – УЗД, мамографія чи обидва, – залежить від віку та будови залози, і це визначає лікар після огляду. Більшість ущільнень не виявляються раком, проте переконатися в цьому можна лише обстеженням, а не очікуванням. Якщо ви щось помітили, не відкладайте візит.
Світлана Бурмич, лікар акушер-гінеколог, лікар УЗД, естетичний хірург центру IDERMIC
Скринінг: з якого віку і як часто
Скринінг – це обстеження жінок без скарг, щоб знайти пухлину до появи симптомів. Рекомендації різних організацій відрізняються, і це нормально: вони по-різному зважують користь і ризик зайвих обстежень.
| Джерело | Рекомендація для жінок із середнім ризиком |
|---|---|
| МОЗ України | Мамографія раз на два роки у віці 50–69 років |
| ВООЗ | Скринінг мамографією, зазвичай у віці 50–69 років |
| USPSTF (США, 2024) | Мамографія раз на два роки у віці 40–74 роки |
| ACS (США) | У 40–44 роки – за бажанням щороку; у 45–54 роки – щороку; від 55 років – раз на два роки або щороку |
В Україні, за повідомленням уряду (лютий 2025), мамографію раз на два роки жінкам віком 50–69 років можна пройти безоплатно за програмою медичних гарантій із направленням лікаря. Лікар може змінити частоту й вид обстежень, якщо є чинники ризику або скарги. Щодо молодшого віку, ACS радить жінкам із високим ризиком щороку проходити МРТ і мамографію, зазвичай від 30 років. Чи належите ви до цієї групи, варто з’ясувати на консультації гінеколога, зокрема якщо в родині були випадки раку грудей чи яєчників.
Міжнародні настанови розходяться щодо віку початку (40, 45 чи 50 років), тож єдиної «правильної» дати немає. Практичний висновок: не чекайте 50 років, якщо у вас є скарги або обтяжена спадковість, і не відмовляйтесь від скринінгу, коли він вам запропонований. Про те, як проходить ультразвукове обстеження, також розповідає сторінка УЗД у гінекології, де згадано й обстеження молочних залоз.
Стадії й підтипи: чому лікування різне
Одного діагнозу «рак молочної залози» для вибору лікування недостатньо. Лікарі враховують стадію (розмір пухлини, ураження лімфовузлів, наявність віддалених метастазів) і біологічний підтип. Його визначають за результатами дослідження тканини після біопсії.
Ключову роль відіграють рецептори. За даними ACS, близько трьох із чотирьох пухлин мають рецептори естрогену чи прогестерону, і їх можна лікувати гормональною терапією. Пухлини з надлишком білка HER2 лікують препаратами, що діють саме на нього. Пухлини без цих рецепторів і без надлишку HER2 називають потрійно негативними: за ВООЗ, вони агресивніші й зазвичай потребують хіміотерапії.
Саме тому дві пацієнтки з однаковим розміром пухлини можуть отримувати різні схеми. Це не ознака «неправильного» лікування, а наслідок різної біології пухлини.
Як лікують рак молочної залози
За матеріалами Національного інституту раку США, лікування поділяють на місцеве (операція і променева терапія, що діють на ділянку пухлини) та системне (препарати, що діють на весь організм). Двома основними видами операції є лампектомія (видалення пухлини зі збереженням грудей) і мастектомія (видалення залози).
Для раннього раку, за даними ACS, органозберігальна операція з подальшою променевою терапією дає такі самі шанси на тривалу виживаність, як мастектомія. Більшості жінок після лампектомії потрібне опромінення залози. Тобто збереження грудей при ранній стадії є не компромісом, а рівноцінним варіантом, який обговорюють з онкологом.
Хіміотерапія потрібна не всім. Гормональна терапія знижує ризик рецидиву для відповідних підтипів: за даними ВООЗ, майже вдвічі. Для потрійно негативного раку може застосовуватись імунотерапія, а таргетна терапія призначається при певних підтипах, зокрема HER2-позитивних.
План лікування складає онколог, зазвичай мультидисциплінарна команда. Роль первинної ланки, зокрема гінеколога й лікаря УЗД, – помітити зміну вчасно, виконати первинне обстеження і скерувати до онкологічного закладу без затримки. Не відкладайте візит, якщо є сумнів: на ранній стадії у вас значно більше варіантів.
Часті запитання
Чи завжди ущільнення в грудях означає рак?
Ні. За матеріалами ACS, більшість ущільнень у грудях не є раком: це можуть бути кісти, фіброаденоми чи інші доброякісні зміни. Але відрізнити їх за відчуттями неможливо, тому нове ущільнення потрібно показати лікарю, навіть якщо воно не болить. Лікар призначить УЗД або мамографію залежно від віку.
Чи замінює УЗД молочних залоз мамографію?
Ні. За ACS, УЗД є діагностичним методом і не використовується рутинно як скринінг. Воно допомагає оцінити ущільнення, відрізнити кісту від солідного утворення та спрямувати голку при біопсії. У жінок до 30 років УЗД зазвичай є першим тестом при ущільненні, а після 40 років частіше починають з мамографії.
З якого віку потрібно робити мамографію?
Рекомендації відрізняються. В Україні МОЗ радить мамографію раз на два роки у віці 50–69 років. USPSTF у США рекомендує від 40 до 74 років раз на два роки, ACS – від 45 років щороку з можливістю почати з 40. Якщо у вашій родині були випадки раку, строки може змінити лікар.
Чи правда, що аборт або викидень підвищують ризик раку грудей?
Ні. Робоча група Національного інституту раку США дійшла висновку, що аборт або викидень не збільшує подальшого ризику раку молочної залози. Цей міф часто трапляється у старих текстах про рак грудей, але сучасні джерела його не підтверджують. Ризик залежить від віку, спадковості й інших чинників.
Чи потрібно робити самообстеження грудей щомісяця?
ACS не розглядає самообстеження чи огляд лікаря як достатній скринінг раку. Водночас знати, як ваші груди зазвичай виглядають і відчуваються, корисно, бо це допомагає швидше помітити зміну. Якщо ви виявили щось нове, не чекайте планового візиту, а зверніться до лікаря й пройдіть обстеження.
Чи можна вилікувати рак молочної залози?
Результат залежить від стадії та підтипу пухлини. За SEER, при локалізованому раку п’ятирічна відносна виживаність становить 100%, при регіонарному поширенні – 87,5%, при віддалених метастазах – 33,8%. Це статистика популяції, а не прогноз для конкретної людини, тому оцінити перспективи може лише лікуючий онколог.
Джерела
- Breast cancer – Fact sheet – World Health Organization
- Cancer Stat Facts: Female Breast Cancer – SEER, National Cancer Institute
- American Cancer Society Recommendations for the Early Detection of Breast Cancer – American Cancer Society
- Breast Cancer: Screening, 2024 – U.S. Preventive Services Task Force
- Breast Cancer Risk Factors You Cannot Change – American Cancer Society
- Lifestyle-Related Breast Cancer Risk Factors – American Cancer Society
- Abortion, Miscarriage, and Breast Cancer Risk – National Cancer Institute
- Breast Cancer Signs and Symptoms – American Cancer Society
- Ultrasound for Breast Cancer – American Cancer Society
- Breast Biopsy – American Cancer Society
- Breast Cancer Hormone Receptor Status – American Cancer Society
- Breast Cancer Treatment (PDQ) – Patient Version – National Cancer Institute
- Breast-Conserving Surgery (Lumpectomy) – American Cancer Society
- Всесвітній день боротьби проти раку: чому важлива рання діагностика – Кабінет Міністрів України
Про інші гінекологічні теми читайте в розділі «Гінекологія» нашого блогу, зокрема про дисплазію шийки матки – ще одне захворювання, яке добре виявляється на ранній стадії.