Варикозне розширення вен. Важливість своєчасного лікування.

Варикозне розширення вен – одна з найбільш розповсюджених судинних патологій у світі. За статистикою, його прояви є у кожної п’ятої людини на планеті. Захворювання пов’язане з порушенням роботи внутрішніх клапанів, розширенням та стоншенням венозних стінок. Як наслідок, порушується кровотік та відбувається застій крові в судинах. Все це викликає больові відчуття, погіршує якість життя та при відсутності своєчасного лікування може стати причиною серйозних наслідків.

Що таке варикоз?

Варикозне розширення вен – це хронічне захворювання, що супроводжується стоншенням венозних стінок, збільшенням просвіту судин та їх протяжності, що проявляється звивистістю. Це призводить до того, що кров починає циркулювати хаотично, потрапляючи до поверхневих судин, які виглядають, як павутка чи сіточка синього відтінку.

Варикозна хвороба зустрічається у 30-40% жінок та 10-20% чоловіків. Середній вік, у якому діагностується патологічний стан – 25-40 років. Варикоз пов’язаний переважно з малорухливим способом життя та сидячою роботою. Значна поширеність серед жінок зумовлена вагітністю та пологами, які суттєво збільшують навантаження на судинне русло.

Без своєчасного лікування варикозна хвороба може призвести до флебіту (запалення венозної стінки) та тромбофлебіту (запалення з формуванням тромбу). У разі тяжкого перебігу можливе порушення кровообігу в кінцівках, через що можуть з’являтися трофічні виразки. Щоб уникнути таких наслідків, патологію необхідно починати лікувати якомога раніше.

Причини розвитку варикозної хвороби

По венах кров рухається у напрямку до серця поштовхами. За це відповідають м’язи нижніх кінцівок та внутрішні судинні клапани, які перешкоджають руху крові в зворотному напрямку. Якщо робота клапанів порушується, можливий відтік крові проти її руху. При цьому тиск всередині вен підвищується, і вони розширюються. Це призводить до стоншення венозних стінок, кров через них дифундує до оточуючих тканин, провокуючі набряки та болі в ногах.

До причин, які можуть викликати варикозне розширення вен, відносяться:

1. Генетична схильність. Якщо в обох батьків був варикоз, то у їх дітей з вірогідністю 90% також буде це захворювання. Це зумовлено слабкістю судинних стінок через недостатність сполучної тканини.
2. Надмірна вага. Ожиріння провокує порушення ліпідного обміну, що може викликати варикоз.
3. Вагітність. У цей період всі органи жінки зазначають підвищеного навантаження.
4. Статичні навантаження. Ризик виникнення патології вищий у людей, які часто перебувають у стоячому чи сидячому положенні, а також при виконанні важкої фізичної праці.
5. Неправильне харчування. Дефіцит корисних речовин або клітковини в організмі може провокувати порушення цілісності венозних стінок.
6. Носіння взуття на великих підборах. Може негативно впливати на роботу литкових м’язів та провокувати розширення вен.
7. Носіння тісного одягу, який перетягує чи надмірно стискає вени нижніх кінцівок.
8. Деякі хронічні захворювання (патології нирок, серця або судин, діабет, хронічні закрепи тощо).

У жінок варикоз найчастіше виникає через гормональні перебудови в організмі та часте носіння взуття на підборах. Для чоловіків більш характерні спадковість, шкідливі звички, значні фізичні навантаження та незбалансоване харчування.

Стадії варикозу

Флебологи виділяють декілька стадій розвитку варикозного розширення вен:

1. Стадія компенсації. На цьому етапі ще відсутні характерні прояви варикозної хвороби, тому пацієнт може навіть не здогадуватися про її наявність. Дуже рідко на нижніх кінцівках можна помітити судинну сіточку або окремі розширені вени.
2. Стадія субкомпенсації. Для неї характерна поява естетичних дефектів (розширених вен на ногах). Окрім цього, пацієнт може відчувати біль та відмічати набряк кінцівок, нічні судоми та відчуття повзання мурашок в області гомілки.
3. Стадія декомпенсації. На цьому етапі виникає екзема, дерматит та трофічні виразки. Шкіра стає серозна та блискуча, змінюється її колір внаслідок порушення кровообігу та недостатнього постачання поживних речовин. Також хворі скаржаться на біль та свербіж у нижніх кінцівках.

Класифікація варикозної хвороби

Види варикозу залежать від того, у якій ділянці вени протікає патологічний процес. В залежності від цього виділяють такі види захворювання:

1. Ретикулярний. Незначні пошкодження присутні в капілярах. Частіше прояви спостерігаються на стегнах. Невеликі судинні зірочки зазвичай не викликають дискомфорту та больових відчуттів, тому їх прийнято вважати косметичними дефектами, якого можна легко позбутися, користуючись спеціальними кремами чи мазями. Але інколи ретикулярний варикоз може сигналізуватися про початок розвитку серйозної патології.
2. Сегментарний. Характерний для початку розвитку варикозного розширення вен. В цьому випадку патологічні зміни поширюються на одну або декілька невеликих вен (діаметром до 3 мм). Пацієнт не відчуває значного дискомфорту, а хвороба легко лікується без хірургічного втручання.
3. Магістральний варикоз. Спостерігається у великій або малій підшкірних венах та виникає внаслідок порушення роботи венозних клапанів. Для лікування цього виду варикозу необхідне хірургічне втручання, що полягає у видаленні пошкоджених ділянок судини.
4. Перфорантний. Пошкодження зазнають вени, які з’єднують поверхневі та глибокі судини. Єдиний можливий спосіб лікування – хірургічне втручання.

Ознаки варикозного розширення вен

Вираженість симптомів варикозного розширення вен залежить від стадії та тяжкості перебігу патологічного процесу. На початковому етапі зазвичай він протікає безсимптомно. Перші прояви варикозу можуть проявлятися тяжкістю в ногах, підвищеною втомою та незначними больовими відчуттями в литкових м’язах.

Інколи можуть з’являтися поодинокі судинні зірочки. Проводячи огляд на початковому етапі, лікар може помітити локальне розширення вени. При прощупуванні судини не змінюють структуру та залишаються м’якими, без утворення вузлів.

Першими симптомами варикозу можуть бути:

1. швидка втома та важкість у ногах наприкінці дня;
2. поява судинних зірочок на нижніх кінцівках;
3. розширення вен, які можна побачити неозброєним оком;
4. нічні судоми в литкових м’язах;
5. біль у зоні литкових м’язів;
6. поява набряку при тривалому стоянні або в кінці дня.

При подальшому розвитку хвороби та відсутності лікування тупий біль посилюється. До нього додаються свербіж шкіри та нічні судоми. Все це вказує на суттєве порушення кровообігу в нижніх кінцівках. Також неозброєним оком можна помітити патологічне розширення вен.

Тяжкі форми варикозної хвороби супроводжуються випуклістю судин та повою венозних вузлів, які добре просвічуються через шкіру. Також шкіра в зоні ураження має нездоровий вигляд, може лущитися та вкриватися пігментацією, стає шорсткою та щільною.

Симптомом запущеного варикозу є поява трофічних виразок та екземи на внутрішній і передній поверхні гомілки.

До якого лікаря звернутися?

У разі появи будь-яких симптомів варикозного розширення вен необхідно звернутися до флеболога або хірурга. Якщо у пацієнта є супутні захворювання, що можуть прискорювати прогресування патології (наприклад, цукровий діабет, ожиріння, тощо), необхідна консультація вузьких спеціалістів (ендокринолога, кардіолога, дієтолога).

Чим небезпечна варикозна хвороба?

Безпосередньо варикозне розширення вен зазвичай не загрожує життю людини. Але воно потребує обов’язкового лікування. Через порушення кровотоку та венозний застій у судинах тканини недоотримують необхідну кількість кисню та поживних речовин, через що розвивається тканинна гіпоксія.

Також починається активне накопичення токсинів у тканинах, що може стати причиною розвитку запального процесу.

Крім того, варикоз при відсутності лікування може спровокувати досить серйозні ускладнення:

1. Трофічні порушення. Проявляються появою значних плям коричневого кольору на стегнах чи гомілках. Пізніше можуть утворюватися виразки, які болять, сверблять та дуже погано загоюються.
2. Тромбофлебіт. Це запалення венозних стінок, яке супроводжується формуванням кров’яного згустку в просвіті судини. Уражена вена потовщується, червоніє, болить, підвищується температура навколо хворого місця. Зовні нагадує нарив.
3. Кровотеча. При пошкодженні варикозно розширеної вени крововилив може розповсюдитися в тканини або вийти назовні. Якщо судина крупна, кровотеча зазвичай досить інтенсивна та потребує швидкої медичної допомоги.
4. Тромбоемболія. Всередині розширеної вени формується тромб, який може відірватися та закупорити життєво-важливі артерії. Це дуже небезпечний стан, що часто призводить до смерті пацієнта.
5. Попередити тяжкі ускладнення варикозу може своєчасна діагностика та коректне лікування.

Діагностика варикозного розширення вен

Щоб встановити діагноз та призначити лікування, лікар проводить візуальний огляд, вивчає анамнез, а також призначає додаткові обстеження:

1. Ультразвукова доплерометрія. Проводиться для виявлення ущільнення стінки вени та визначення стадії прогресування патології.
2. Дуплексне сканування вен. Необхідне для виявлення венозної недостатності. Методика поєднує УЗД та допплерівське дослідження. Під час його проведення лікар має змогу перевірити стан та функціонування судин (швидкість кровообігу, роботу клапанів, діаметр вен та інші зміни, характерні для варикозу).
3. Флебосцинтіграфія. Дозволяє діагностувати варикоз вже на початкових стадіях. Завдяки цьому можна своєчасно провести профілактику та попередити розвиток небезпечних ускладнень. Під час дослідження пацієнту під шкіру вводиться спеціальний фарбуючий розчин, який потім добре видно на моніторі.
4. Окклюзивна плетизмографія. Метод дослідження кровообігу в кінцівках, який вимірює зміни об’єму тканин при тимчасовому перекритті кровотоку.
5. КТ або МРТ. Дослідження дають змогу виявити ускладнення, які можуть супроводжувати варикозне розширення вен.

План обстеження при варикозі для кожного пацієнта складається індивідуально.

Лікування варикозу: ефективні методи

Основною метою лікування варикозу є зменшення або повне усунення симптомів патології та покращення зовнішнього вигляду вен, а також попередження ускладнень. Оптимальний метод лікар підбирає індивідуально, спираючись на данні досліджень, вік пацієнта, стадію й форму хвороби тощо.

Медикаментозне лікування варикозного розширення вен

Медикаментозна терапія варикозу полягає у використанні наступних препаратів:

• ангіопротектори – покращують мікроциркуляцію, зменшують в’язкість крові, попереджаючи тромбоутворення, нормалізують проникність капілярів;
• протитромботичні засоби – зменшують ризик утворення кров’яних згустків у судинах та сприяють розчиненню тих, що вже встигли утворитись;
• біофлавоноїди – рослинні компоненти, що покращують венозний тонус та зменшують застій крові в венах.

Також можуть призначатися вітаміни та інші засоби для внутрішнього прийому або місцевого нанесення на уражені вени.

Компресійна терапія при варикозі

Полягає у використанні компресійного трикотажу (колготи, гольфи, панчохи), який зменшує симптоми варикозу завдяки ступінчатому тиску на тканини, що сприяє правильному кровообігу та зменшує набряк.

Компресійна терапія чинить певний тиск на кровоносні судини, попереджаючи застій крові та сприяючи односторонньому кровотоку. Завдяки щільній тканині, з якої виготовляється компресійна білизна, вена не розширюється, а кровотік прискорюється.

Їх використання позбавляє спазму та пульсації м’язів, болю та інших неприємних відчуттів. Але призначати його використання повинен лікар.

Компресійний трикотаж поділяється на декілька видів залежно від ступеню здавлювання:

1 клас (15-20 мм рт. ст.). Забезпечує помірну компресію та рекомендується для використання з профілактичною метою у здорових людей та при наявності факторів ризику.
2 клас (20-30 мм рт. ст.). Такий компресійний трикотаж є більш ефективним для пацієнтів з початковою стадією варикозного розширення вен.
3 клас (30-40 мм рт. ст.). Забезпечує значний тиск, призначається при явних ознаках варикозу.
4 клас (40-50 мм рт. ст.). Використовується в окремих клінічних випадках під наглядом лікаря.

Обираючи компресійний трикотаж для лікування варикозної хвороби, необхідно враховувати наступні фактори:

1. Довжина виробу. Варикоз може розвиватися не лише на гомілках, а й по всій нозі. Якщо прояви не виходять за межі гомілки, підійдуть компресійні гольфи до коліна. Якщо ж ознаки також простежується на стегнах, потрібні панчохи або колготки.
2. Розмір виробу. Для цього необхідно виміряти параметри ноги (окружність литки, кісточки та стегна). Потім порівняти отримані цифри з розмірною таблицею та визначити свій. Вибір правильного розміру дуже важливий, адже надто великий або замалий трикотаж не буде виконувати свої функції та не зможе забезпечити необхідний рівень тиску, через що його використання буде неефективним.

Малоінвазивні процедури для лікування варикозу

На початкових стадіях та при помірно виражених проявах для лікування варикозного розширення вен можуть застосовуватись малоінвазивні методи:

1. Склеротерапія. Сучасна безболісна процедура, яка полягає у введенні в проблемну вену спеціального препарату – склерозанту. Він призводить до пошкодження внутрішньої оболонки вени та формування згустку, що склеює стінки судини. З часом вена заростає сполучною тканиною. Вона виключається з кровообігу, а її функція переходить до інших здорових вен.
2. Ендовазальна лазерна коагуляція. Це малоінвазивна методика, що полягає у використання лазеру. В просвіт вени вводиться спеціальний світлодіод, через який відбувається лазерне опромінення судинної стінки та клітин крові. Це призводить до появи опіку та пошкодження стінки судини. Кровотік по цій вені припиняється, а її просвіт закупорюється.
3. Радіочастотна облітерація вен. Малоінвазивна процедура, що нагадує ендовазальну лазерну коагуляцію. Але під час її проведення використовується не лазер, а енергія високочастотного струму. В просвіт вени вводиться радіочастотний хірургічний катетер, який провокує нагрівання судинної стінки. При цьому вена звужується, а всередині формується згусток, який повністю закриває її просів. Оточуючі тканини під час маніпуляції не пошкоджуються.

Доцільність малоінвазивного лікування варикозу без операції визначається індивідуально в кожному клінічному випадку.

Хірургічне лікування варикозного розширення вен

Сьогодні використовуються переважно такі види операцій для лікування варикозної хвороби:

1. Мініфлебектомія. Малотравматичне втручання, яке не потребує накладання швів. Всі маніпуляції проводяться за допомогою скальпеля з вузьким кінцем та великої голки, тому на місці її виконання не залишається рубців, а місце проколу закривається пластирем.
2. Флебектомія. Виконується з використанням металевого зонду, який витягує пошкоджені судини частинами та прошиває уражені сегменти. Перед проведенням операції виконується дуплексне ультразвукове дослідження для нанесення розмітки на шкіру. Така операція є досить травматичною та потребує реабілітації. Окрім того, на місці розрізів можуть залишатися рубці.
3. Кросектомія. Проводиться для видалення варикозних вен на невеликій ділянці. За допомогою скальпеля роблять розрізи та через них виконуються всі необхідні маніпуляції.

Профілактика варикозу

Попередити розвиток варикозного розширення вен та мінімізувати ризик ускладнень допоможе дотримання наступних рекомендацій:

• збалансоване харчування та нормалізація ваги;
• регулярне фізичне навантаження в помірній кількості (на стан вен добре впливають плавання, піші прогулянки, вправи для ніг);
• відпочинок з піднятими догори ногами для попередження застою крові та покращення її пересування по венах;
• носіння одягу вільного крою;
• контрастний душ;
• відмова від носіння тісного взуття на високих підборах;
• при необхідності довго стояти на ногах варто використовувати компресійний трикотаж;
• при вимушеному тривалому сидінні періодично слід змінювати позу.

Варикоз можна контролювати, але тільки при своєчасній діагностиці та правильному лікуванні. Тому помітивши перші ознаки венозної патології необхідно звернутися до кваліфікованого лікаря.