Алергічний дерматит – захворювання шкіри, що розвивається у відповідь на потрапляння в організм алергену. Сплутати кропив’янку з іншими патологіями дуже складно. Вона проявляється висипаннями на шкірі, що нагадують опік від кропиви та дуже сверблять. Потрапляючи в організм чи на поверхню шкіри, тригер викликає синтез гістаміну, який потрапляє у кровотік.
Кропив’янка – дуже розповсюджена патологія. За статистикою МОЗ, кожен третій житель планети зіштовхується з таким діагнозом. Крім того, кількість таких пацієнтів з кожним роком лише збільшується. Поява алергічного дерматиту свідчить про збій у роботі імунної системи. Також хвороба може з’явитися на фоні інфекційного процесу, механічної дії на шкіру, вживання певних продуктів харчування або може бути реакцією на холод чи сонячні промені.
Причини кропив’янки
Під час контакту з алергеном або іншим подразником імунітет людини запускає складну захисну реакцію, що призводить до синтезу великої кількості медіаторів запалення. Цей запальний процес може вражати шкірні покриви, провокуючи появу реакції на шкірі. Розвиток симптомів залежить від рівня чутливості імунітету до подразників, віку та стану здоров’я пацієнта.
Причиною розвитку кропив’янки можуть стати:
- укуси комах;
- деякі лікарські засоби (найчастіше це антибактеріальні препарати, нестероїдні протизапальні засоби, вітаміни та ін.);
- продукти харчування (найчастіше реакція виникає на шоколад, цитруси, мед, горіхи, молоко, рибу та морепродукти, харчові добавки, деякі фрукти та ягоди);
- паразити (гельмінти);
- інфекції (вірусні, бактеріальні, грибкові);
- аероалергени (пилок рослин, шерсть тварин, пір’я птахів, пліснява, пил);
- хімічні речовини (фарби, будівельні суміші, косметика);
- звичайна вода;
- дія ультрафіолетового випромінювання;
- висока чи низька температура;
- генетичні фактори;
- новоутворення;
- аутоімунні захворювання;
- механічний тиск (ременем, вузьким одягом);
- важкі фізичні навантаження (професійні заняття спортом);
- психогенні фактори.
Якщо після проведення алергічних тестів причину розвитку кропив’янки визначити не вдається, пацієнту ставлять діагноз ідіопатичний алергічний дерматит. Хронічна ідіопатична кропив’янка може бути пов’язана з дисбалансом гормонів в організмі, захворюваннями щитоподібної залози.
Від людини до людини це захворювання не передається.
Класифікація
Залежно від розвитку захворювання кропив’янку ділять на дві форми:
- Гостра. Ця форма є найбільш розповсюдженою та виникає раптово. Її розвиток викликають алергени, що потрапляють в організм. Через деякий час (декілька днів чи тижнів) симптоми самостійно зникають.
- Хронічна. Така форма алергічного дерматиту зберігається впродовж 6 тижнів і більше від початку появи висипів. Для хвороби характерне хвилеподібне протікання: періоди загострення (коли на шкірі з’являються висипи) чергуються з ремісією, коли людина почувається повністю здоровою. Іноді ремісія може тривати роками.
В залежності від причини розвитку кропив’янки її ділять на такі типи:
- харчова – розвивається після вживання продукту, що містить алерген;
- теплова – виникає як реакція на високу температуру повітря чи води;
- холодова – розвивається після контакту шкіри з холодною водою, повітрям, вітром;
- сонячна – виникає при дії на шкіру сонячних променів;
- аквагенна – алергічна реакція на воду;
- вібраційна;
- від тиску – виникає при тривалому здавлюванні певної ділянки шкіри;
- механічна – розвивається після контакту шкіри з предметом, який є алергеном для організму конкретної людини.
Як розпізнати алергічний дерматит?
Кропив’янка має характерні симптоми, які неможливо сплутати з іншими захворюваннями. Перше, що може відчути пацієнт – почервоніння та свербіння шкіри. Воно може бути локальним чи розповсюджуватись на великі ділянки. Через декілька хвилин або годин на місці почервоніння з’являються пухирі. Їхній розмір може варіювати від 2 мм до 5 см. Деякі елементи можуть зливатися. Важливою ознакою, якою керуються лікарі для встановлення діагнозу, є безболісність таких пухирів.
У більшості випадків пухирі при кропив’янці самостійно зникають впродовж декількох діб, не залишаючи після себе жодних слідів за умови відсутності повторної дії провокуючого фактору. Іноді, у разі розвитку важкої форми алергії, поява симптомів є стрімкою, через що на шкірі з’являється ангіоневротичний набряк.
Особливості кропив’янки у дітей
У дітей алергічний дерматит зазвичай розвивається через харчову сенсибілізацію. У немовлят на штучному вигодовуванні та у дітей, дієта яких не відповідає їхньому віку, виникає вузликово-пухирцевий висип. Розвитку кропив’янки у маленьких дітей також сприяє гельмінтоз, інфекційні захворювання, укуси комах та постійний контакт з речовиною-алергеном.
Пухирці, що виникають у дітей, швидко перетворюються на вузлики діаметром до 3 мм з маленьким пухирцем зверху. Такі висипи супроводжуються свербінням, тому дитина може їх розчісувати, після чого на шкірі формуються ерозії, ранки. Найчастіше висипання з’являються на верхніх кінцівках, у складках, іноді можуть розповсюджуватися по всьому тілу.
У малюків до 3 років розвиток кропив’янки може супроводжуватися диспепсичними розладами (діарея, блювання, закрепи). При хронічному перебігу захворювання діти стають млявими, у них порушується сон та апетит.
Діагностика
Зазвичай встановлення діагнозу не викликає складнощів у лікарів. Для цього достатньо провести візуальний огляд ураженої ділянки. Більш складно виявити причину алергічної реакції. В таких випадках хворому призначають проведення алергічних тестів. Додатково можуть бути використовуватися такі діагностичні методи:
- загальний та біохімічний аналіз крові;
- флюорографія;
- копрограма;
- аналіз сечі;
- УЗД органів черевної порожнини;
- гастроскопія;
- колоноскопія;
- посів зі слизової оболонки носа чи горла.
Лікування кропив’янки
Процес лікування алергічного дерматиту складається з декількох етапів:
- Усунення дії провокуючих факторів. Під час лікування важливо дотримуватися дієти та не контактувати з речовинами, що можуть викликати кропив’янку.
- Дотримання гіпоалергенної дієти. Зазвичай після усунення вживання продукту, що є алергеном, покращення стану спостерігається через 1-2 доби.
- Прийом медикаментів. Препарати повинен призначати лікар, виходячи з наявних симптомів. Найчастіше застосовуються антигістамінні препарати другого покоління (левоцетиризин, дезлоратадин і т. д.). Інколи додатково призначаються фотосенсибілізатори, антидепресанти, імунодепресанти, гістаглобуліни та інші ліки. Також можуть використовуватися гормоновмісні мазі для зовнішнього використання з метою полегшення симптоматики.
На етапі лікування кропив’янки важливо проводити гігієнічні процедури. Це допоможе прискорити одужання та захистить від приєднання вторинної інфекції. Час купання не повинен перевищувати 20 хвилин. Митись необхідно теплою водою комфортної температури (близько 37 градусів). Занадто гаряча вода може спровокувати збільшення площі, ураженої висипами. Під час купання варто користуватися гіпоалергенними гігієнічними засобами. Після водних процедур необхідно промокнути шкіру м’яким рушником, уникаючи тертя. Через 5-10 хвилин на уражені ділянки необхідно нанести крем чи мазь, рекомендовану лікарем.
Якщо алергічний дерматит супроводжується нестерпним свербінням, пацієнту призначають антигістамінні мазі або таблетки анксіолітичної дії. Користуватися народними засобами при алергічному дерматиті лікарі категорично не радять. Це може призвести до посилення симптомів кропив’янки.
Можливі ускладнення
Інколи алергічний дерматит може супроводжуватися ускладненнями. До них відносять:
- тяжкі форми кропив’янки, стійкі до традиційного лікування;
- ангіоневротичний набряк або набряк Квінке, що може стати причиною асфіксії;
- анафілактичний шок та інші важкі реакції.
Профілактика
Найкращою профілактикою будь-яких імунопатологічних реакцій, у тому числі алергічного дерматиту лікарі називають зміцнення імунітету, особливо у дітей. Також попередити розвиток кропив’янки допоможуть:
- збалансоване харчування;
- загартовування організму;
- регулярні заняття спортом;
- дотримання режиму дня;
- прийом вітамінів;
- уникнення стресових ситуацій;
- дотримання здорового способу життя;
- дотримання техніки безпеки при використанні побутової хімії;
- нанесення сонцезахисних засобів перед виходом на вулицю, особливо в літній період;
- уникнення перегріву чи переохолодження організму;
- своєчасне лікування інфекції.
Людям, які схильні до розвитку алергічного дерматиту, необхідно завжди мати в домашній аптечці антигістамінні ліки, які дозволяють швидко полегшити стан хворого. При дотриманні перерахованих правил вдасться успішно контролювати прояви кропив’янки та своєчасно попереджувати її розвиток.
Якщо ви помітили висипання або інші симптоми алергічного дерматиту, запишіться на консультацію до дерматолога. Тільки лікар може точно встановити діагноз та призначити коректну терапію.
