Дисбактеріоз піхви – це порушення балансу мікрофлори, коли корисних лактобактерій стає менше, а анаеробних бактерій більше. У міжнародних настановах цей стан називають бактеріальним вагінозом. Він не завжди має симптоми, а коли має, то це виділення з рибним запахом. Лікування потрібне насамперед тоді, коли є скарги, і не зводиться до пробіотика: схему підбирає лікар після огляду.
Що таке дисбактеріоз піхви і чому це слово оманливе
У здоровій піхві переважають лактобактерії. Вони виробляють молочну кислоту й підтримують кисле середовище, яке стримує ріст інших мікроорганізмів. За настановами CDC, при бактеріальному вагінозі ці лактобактерії заміщуються великою кількістю анаеробів, зокрема Gardnerella vaginalis і Prevotella, а на клітинах слизової утворюється бактеріальна плівка (біоплівка).
Слово «дисбактеріоз» описує сам факт зміни балансу, але не пояснює, що саме змінилося і чи це потребує лікування. Тому в цитованих настановах окремого діагнозу «дисбактеріоз піхви» немає: там говорять про бактеріальний вагіноз, а результат мазка «лактобактерій мало» без скарг і огляду ще не є діагнозом. Це відрізняє його від молочниці, яку спричиняють грибки, а не бактерії, хоча симптоми можуть бути схожими.
жінок віком 14–49 років у США мали бактеріальний вагіноз
Koumans та співавт., 2007
жінок із цим станом не відчували жодних симптомів
Koumans та співавт., 2007
симптомних епізодів повертаються протягом року
огляд J Fam Pract, 2011
Чому баланс мікрофлори порушується
Єдиної причини немає. CDC пов’язує бактеріальний вагіноз з новим або кількома статевими партнерами, непослідовним використанням презервативів, спринцюванням і з використанням мідної внутрішньоматкової спіралі. Гормональна контрацепція ризик не підвищує і, можливо, навіть знижує його. За даними CDC, поширеність зростає під час менструації.
Mayo Clinic окремо виділяє спринцювання: воно не лікує інфекцію, а порушує бактеріальний баланс і дає анаеробам перевагу. Також у джерелі зазначено, що зв’язок зі статевим життям остаточно не з’ясований, але стан частіший у жінок із новими чи кількома партнерами, а також у жінок, які мають партнерок-жінок.
Чого немає серед підтверджених причин у цих джерелах: «недостатньо кисломолочних продуктів», «забагато солодкого» чи «дисбактеріоз кишківника». Ці пояснення часто зустрічаються, але настанови їх не наводять, тому не варто вважати їх доведеними.
Симптоми і коли їх немає
Типові ознаки за Mayo Clinic: тонкі виділення сірого, білого чи зеленуватого кольору, неприємний «рибний» запах, свербіж і печіння під час сечовипускання.
Водночас більшість жінок із бактеріальним вагінозом жодних скарг не мають. У дослідженні Koumans та співавторів, яке використовує дані національного опитування NHANES, 84% жінок із цим станом не відчували симптомів. Це важливо з двох причин: «дисбактеріоз» можна виявити випадково у мазку, а відсутність скарг не означає, що вони з’являться чи що це небезпечно.
Бувають і інші причини схожих скарг: молочниця, трихомоніаз, дерматит вульви. Тому самостійно відрізнити їх за відчуттями складно, а протигрибковий засіб при вагінозі не допоможе.
| Ознака | Бактеріальний вагіноз | Молочниця |
|---|---|---|
| Виділення | Тонкі, сіруваті, із запахом | Густі, білі, зазвичай без різкого запаху |
| Збудник | Надмірний ріст анаеробних бактерій | Надмірний ріст грибків Candida |
| Кислотність (рН) | Вище 4,5 | Зазвичай нормальна, до 4,5 |
| Чим лікують | Антибактеріальні препарати | Протигрибкові препарати |
Слово «дисбактеріоз» звучить як діагноз, але насправді це лише опис. Мене цікавить, що саме змінилося: чи є скарги, яка кислотність, що показує мікроскопія. Висновок «лактобактерій мало» сам по собі ще не причина починати курс, і так само неправильно закривати свербіж чи запах пробіотиком з аптеки без огляду. А спринцювання, до якого пацієнтки вдаються «для чистоти», зазвичай лише погіршує ситуацію.
Світлана Бурмич, лікар акушер-гінеколог, лікар УЗД, естетичний хірург центру IDERMIC
Як підтверджують діагноз
На прийомі у гінеколога діагноз ставлять за сукупністю ознак. CDC називає два основні підходи. Перший – критерії Амселя: діагноз підтверджують, якщо є щонайменше три з чотирьох ознак: гомогенні рідкі виділення, «ключові клітини» під мікроскопом, рН піхви вище 4,5 і позитивний аміновий тест (рибний запах після додавання 10% розчину KOH).
Другий – оцінка за шкалою Ньюджента: це мікроскопія мазка, пофарбованого за Грамом, яку CDC вважає референтним методом. Результат 0–3 бали означає перевагу лактобактерій, 4–6 – проміжний стан, 7–10 – бактеріальний вагіноз.
Молекулярні тести (ПЛР) CDC рекомендує лише жінкам із симптомами, а посів на Gardnerella vaginalis і цитологічний мазок (Пап-тест) для діагностики не підходять. Тож результат аналізу без огляду й скарг не варто трактувати самостійно.
Лікування: що рекомендують настанови
За CDC, лікування рекомендоване жінкам із симптомами. Основні схеми для невагітних жінок: метронідазол перорально, метронідазол у вигляді піхвового гелю або кліндаміцин у вигляді піхвового крему, зазвичай протягом 5–7 днів. Існують і альтернативні схеми, зокрема тинідазол та секнідазол. Конкретний препарат, дозу й форму підбирає лікар залежно від симптомів, супутніх станів і попереднього лікування.
Партнера зазвичай не лікують. За настановами CDC, рутинне лікування статевих партнерів не рекомендоване, бо дослідження не показали, що воно знижує ризик повернення.
Пробіотики не замінюють лікування. У настановах CDC сказано, що жодне дослідження не підтверджує користі пробіотиків і лактобацилярних препаратів як доповнення чи заміни терапії. Це не робить їх небезпечними, але розраховувати лише на них не варто.
Вітамін D у високих дозах не рекомендований. CDC зазначає, що цей підхід не підтверджений.
Чому дисбактеріоз повертається
Це найнеприємніша особливість стану. За оглядом у Journal of Family Practice, до 50% симптомних епізодів повертаються протягом року. Це не означає, що лікування було невдалим: після першого рецидиву CDC допускає повторити ту саму схему.
Якщо епізодів кілька, настанови пропонують довшу підтримувальну терапію: метронідазоловий гель двічі на тиждень понад 3 місяці. Вона знижує частоту рецидивів, але ефект зникає після припинення. Тому такі випадки потребують індивідуального плану, а не нескінченних курсів «на всяк випадок».
Якщо ви помічаєте, що скарги повторюються, корисно записувати, коли вони з’являються: після менструації, статевого акту, нових засобів гігієни. Лікарю це допоможе знайти тригер.
Дисбактеріоз і вагітність
Під час вагітності тактика обережніша. За CDC, лікування рекомендоване вагітним із симптомами. Метронідазол вважають низькоризиковим, а тинідазол слід уникати. Рутинний скринінг вагітних без симптомів CDC не радить: результати досліджень лікування безсимптомного вагінозу були неоднозначними, а у великому дослідженні з низьким ризиком воно не зменшило частоту ускладнень.
Mayo Clinic додає, що зв’язок вагінозу з передчасними пологами й малою вагою новонароджених, ймовірно, частково пояснюють інші чинники. Практичний висновок: якщо вагітність і є незвичні виділення чи запах, скажіть про це лікарю до початку лікування, а не обирайте препарат самі.
Що знижує ризик
Повністю уникнути порушення мікрофлори не можна, але Mayo Clinic радить кілька простих кроків: не спринцюватися, мити зовнішні статеві органи лише теплою водою, уникати ароматизованих прокладок, тампонів і засобів гігієни, користуватися презервативами. Це знижує ймовірність, але не гарантує, що епізод не повториться.
Чому це важливо не лише через скарги: CDC зазначає, що бактеріальний вагіноз підвищує ризик заразитися хламідіозом, гонореєю, ВІЛ та іншими інфекціями, а Mayo Clinic – що він пов’язаний із ризиком запальних захворювань органів малого таза. Тому симптоми, що не минають, не варто ігнорувати.
Часті запитання
Дисбактеріоз піхви і бактеріальний вагіноз – це одне й те саме?
В основному так. У міжнародних настановах використовують термін «бактеріальний вагіноз», який описує заміну лактобактерій анаеробними бактеріями. «Дисбактеріоз піхви» – ширше слово, яким називають будь-яке порушення складу мікрофлори. Тому важливо, щоб лікар уточнив, що саме показав огляд і мазок.
Чи можна вилікувати дисбактеріоз самими пробіотиками?
Настанови CDC зазначають, що досліджень, які підтверджують користь пробіотиків як доповнення чи заміни терапії при бактеріальному вагінозі, немає. Якщо вони вам цікаві, обговоріть це з лікарем, але не відмовляйтеся від рекомендованого лікування й не самостійно призначайте собі курс.
Чи передається дисбактеріоз статевим шляхом?
Зв’язок зі статевим життям є, але остаточно не з’ясований. Бактеріальний вагіноз частіший у жінок із новим або кількома партнерами. Водночас CDC не рекомендує рутинно лікувати партнера, бо це не знижує ризик повернення. Питання щодо партнера з симптомами варто обговорити з лікарем.
Чому симптоми повертаються після лікування?
За оглядом у Journal of Family Practice, до 50% симптомних епізодів бактеріального вагінозу повертаються протягом року. Точні причини остаточно не відомі. У таких випадках лікар може запропонувати довшу підтримувальну терапію й допоможе знайти можливі тригери, але універсальної схеми, що гарантує відсутність рецидивів, немає.
Чи потрібно лікувати дисбактеріоз без симптомів?
Настанови CDC рекомендують лікування жінкам із симптомами. Рутинний скринінг безсимптомних вагітних не радять. Якщо у мазку виявили зміни, а скарг немає, це приводить до розмови з лікарем, а не до автоматичного курсу. Рішення залежить від вашої ситуації, зокрема планів на вагітність.
Чи можна спринцюватися при виділеннях?
Ні. Mayo Clinic зазначає, що спринцювання не лікує інфекцію, а порушує баланс бактерій у піхві й може підвищити ризик бактеріального вагінозу. Для гігієни достатньо теплої води без ароматизованих засобів. Якщо виділення або запах турбують, краще записатися на огляд, а не намагатися «промити» піхву.
Джерела
- Bacterial Vaginosis, Sexually Transmitted Infections Treatment Guidelines, 2021 – Centers for Disease Control and Prevention
- Bacterial vaginosis – Symptoms and causes – Mayo Clinic
- Koumans E.H. et al. The prevalence of bacterial vaginosis in the United States, 2001–2004 – Sexually Transmitted Diseases, 2007 (PubMed)
- Jones K., Ewigman B. Help for recurrent bacterial vaginosis – Journal of Family Practice, 2011
