Дисплазія шийки матки – це зміни будови клітин епітелію, які ще не є раком і в частини жінок минають самостійно. Її ступінь визначають за гістологією: CIN 1, CIN 2 або CIN 3. Від ступеня залежить тактика: легкі зміни частіше спостерігають, справжній передрак – видаляють. Причина майже завжди одна: тривала інфекція вірусом папіломи людини.
Що таке дисплазія і чому це не рак
Шийку матки вкриває багатошаровий епітелій. Коли клітини цього шару змінюють будову – стають незрілими, з великими ядрами, діляться не так, як мають, – говорять про дисплазію, або цервікальну інтраепітеліальну неоплазію (CIN). Ключове слово тут «інтраепітеліальна»: зміни залишаються в межах епітелію й не проростають крізь базальну мембрану. Саме тому дисплазія – це не рак і не «початкова стадія раку», а стан, який за несприятливого перебігу може до раку привести.
Різниця принципова й практична. Рак лікують онкологи за протоколами онкологічного лікування. Дисплазію веде гінеколог: частину випадків просто спостерігають, частину – видаляють невеликим втручанням на шийці. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, шлях від появи змінених клітин до інвазивного раку зазвичай займає 15–20 років, а в жінок з ослабленим імунітетом (наприклад, при нелікованій ВІЛ-інфекції) – 5–10 років. Цей запас часу і є причиною, чому скринінг працює: між «є зміни» і «є рак» стоять роки, протягом яких проблему видно й керовано.
Ще одна деталь, яка часто губиться: висновок цитології та висновок гістології – це різні документи з різною вагою. Цитологія (ПАП-тест) – скринінг, вона підказує ймовірність; гістологія після кольпоскопії з біопсією – діагноз. Тому фраза «мені поставили дисплазію за мазком» майже завжди означає «є підозра, яку треба уточнити».
Ступені: CIN 1, CIN 2, CIN 3
Ступінь відображає, наскільки глибоко в товщу епітелію сягають змінені клітини. Це не «стадії», які обов’язково йдуть одна за одною: CIN 1 не мусить перетворитися на CIN 2, а CIN 3 може бути виявлений одразу, без попередніх етапів.
| Гістологія | Цитологія | Що це означає | Типова тактика |
|---|---|---|---|
| CIN 1 | LSIL | Ознака активної ВПЛ-інфекції, не передрак | Спостереження з контрольними обстеженнями |
| CIN 2 | HSIL | Проміжний, найменш однозначний ступінь | Лікування або спостереження – залежно від віку й планів щодо вагітності |
| CIN 3 | HSIL | Справжній передрак | Видалення зміненої ділянки |
Найважливіше для пацієнтки повідомлення стосується CIN 1. У консенсусних настановах ASCCP 2019 року прямо зазначено: CIN 1 – це маркер активної ВПЛ-інфекції, а не передрак, тому рекомендованою тактикою є продовження спостереження, а не лікування. Лікування залишається опцією, якщо пацієнтка наполягає, але це не стандарт першого вибору.
Цифри природного перебігу пояснюють таку стриманість. За систематичним оглядом і мета-аналізом у Journal of Lower Genital Tract Disease, при консервативному веденні CIN 1 регресує приблизно у 60% жінок, персистує у 25%, а прогресує до CIN 3 або гіршого стану приблизно у 2%. Для CIN 2 дані схожі: за мета-аналізом у BMJ, протягом 24 місяців спостереження CIN 2 регресував у 50% жінок загалом і у 60% жінок віком до 30 років.
випадків CIN 1 регресують без лікування
мета-аналіз JLGTD, 2021
випадків CIN 2 регресують за 24 місяці спостереження
мета-аналіз BMJ, 2018
випадків раку шийки матки пов’язані з ВПЛ 16 і 18 типів
ВООЗ
Це не привід ігнорувати діагноз. Це привід не панікувати й не вимагати «випекти все одразу»: втручання на шийці має власну ціну, про яку йдеться нижче.
Слово «дисплазія» лякає більше, ніж сам стан. Перше, що я прошу зробити, – подивитись, який саме ступінь і чим він підтверджений: висновок цитології й висновок гістології мають різну вагу, і тактика залежить саме від цього. При легких змінах спостереження часто виправданіше за негайне втручання, бо частина таких змін минає сама. Це не бездіяльність, а контрольований план – і найгірше, що можна зробити, це зникнути на кілька років і прийти вже з іншою картиною.
Світлана Бурмич, лікар-акушер гінеколог, лікар УЗД центру IDERMIC
Роль ВПЛ: інфекція є часто, дисплазія – ні
Дисплазію шийки матки спричиняє тривала інфекція вірусом папіломи людини високого онкогенного ризику. За даними ВООЗ, на два типи – 16-й і 18-й – припадає близько 70% усіх випадків раку шийки матки, а персистуюча інфекція лежить в основі приблизно 95% таких випадків.
Водночас сам факт контакту з вірусом не означає майбутню хворобу. За матеріалами Національного інституту раку США, більшість ВПЛ-інфекцій минають самостійно протягом одного-двох років, бо їх контролює імунна система. Проблема виникає тоді, коли вірус не елімінується й залишається в клітинах роками.
Звідси – коректний список чинників, що підвищують ризик саме персистенції вірусу та прогресування змін: куріння, стани зі зниженим імунітетом (ВІЛ, імуносупресивна терапія), супутні інфекції, що передаються статевим шляхом, ранній початок статевого життя та більша кількість партнерів, відсутність вакцинації, нерегулярний скринінг. Зверніть увагу: це чинники ризику, а не «винуватці». Дисплазія трапляється і в жінок, у яких немає жодного з них, – саме тому скринінг рекомендують усім, а не лише «групі ризику».
Окремо про поширений міф. Презерватив знижує ризик передачі, але не усуває його повністю, бо вірус передається при контакті шкіри й слизових поза зоною, яку закриває бар’єр. Це аргумент за вакцинацію, а не проти презервативів.
Симптоми: чому їх немає
Дисплазія шийки матки не болить, не дає виділень і не відчувається. Шийка матки бідна на больові рецептори, а зміни відбуваються в тонкому шарі епітелію й не порушують роботу органа. Тому жодного «прислухатись до себе» тут не працює: стан виявляють лише обстеженням.
Кров’янисті виділення після статевого акту, контактна кровотеча, зміна характеру виділень чи біль – це симптоми, які можуть свідчити про інші стани: ектопію з запаленням, поліп, інфекцію, а в частині випадків – про вже інвазивний процес. Тому такі скарги не «пізня стадія дисплазії», а окремий привід звернутись до лікаря, не чекаючи планового візиту. Якщо симптоми є, розібратись у їхній причині допоможе консультація гінеколога з оглядом.
Ще одне поширене непорозуміння: ультразвук не виявляє дисплазію. УЗД органів малого таза показує будову матки, ендометрія і яєчників, але зміни епітелію шийки товщиною в частки міліметра для нього недоступні. Нормальний висновок УЗД не замінює цитологію й ВПЛ-тест.
Як встановлюють діагноз
Діагностика йде сходинками, і кожна відповідає на своє питання.
| Обстеження | На яке питання відповідає |
|---|---|
| ВПЛ-тест (ДНК високоонкогенних типів) | Чи є вірус, який може спричинити зміни |
| Цитологія (ПАП-тест, рідинна цитологія) | Чи є в мазку атипові клітини й наскільки вони виражені |
| Кольпоскопія | Де саме розташована змінена ділянка і звідки брати матеріал |
| Прицільна біопсія з гістологією | Який ступінь змін насправді – це і є діагноз |
| Вишкрібання цервікального каналу | Чи немає змін вище, там, куди не дістає око кольпоскопа |
Сучасні настанови зміщують акцент на ВПЛ-тестування. ВООЗ рекомендує ДНК-тест на ВПЛ як метод першого вибору для скринінгу в загальній популяції – починаючи з 30 років, з повторенням кожні 5–10 років; для жінок, які живуть з ВІЛ, – з 25 років кожні 3–5 років. Логіка проста: тест на вірус має вищу чутливість, ніж мазок, і дозволяє безпечно збільшити інтервал між обстеженнями.
Практичний висновок для пацієнтки: не намагайтесь самостійно трактувати абревіатури у висновку. ASC-US, LSIL, HSIL – це категорії цитологічного звіту, а не діагнози, і те саме формулювання при різному ВПЛ-статусі й різній історії обстежень веде до різних рішень. Саме тому кольпоскопію призначають не «про всяк випадок», а за результатами скринінгу.
Коли спостерігають, а коли лікують
Сучасний підхід називають ризик-орієнтованим: рішення ухвалюють не за назвою результату, а за розрахованим ризиком виявити тяжкий передрак або рак з урахуванням історії обстежень. Спрощено тактика виглядає так.
CIN 1 – спостереження. Контрольні обстеження через визначені лікарем інтервали; за умови регресу жінка повертається до звичайного скринінгу. Лікування розглядають при тривалій персистенції змін.
CIN 2 – індивідуально. Це найбільш дискусійний ступінь. У молодих жінок, які планують вагітність, за умови надійного спостереження можливе консервативне ведення, бо ймовірність самостійного регресу висока. В інших ситуаціях обирають лікування.
CIN 3 – лікування. Стандарт – видалення зміненої ділянки з отриманням матеріалу для гістологічного дослідження: петльова електроексцизія (LEEP/LLETZ) або конізація. Перевага ексцизійних методів у тому, що видалена тканина йде на дослідження, тож патолог бачить справжній обсяг змін і стан країв.
Деструктивні методи, які випарюють або припікають тканину (лазер, кріо, радіохвиля), матеріалу для гістології не залишають. Тому їх застосовують лише за суворих умов: зміни повністю видно при кольпоскопії, вони не заходять у канал, немає розбіжностей між цитологією та гістологією і немає підозри на інвазію. Формулювання «мені просто припекли ерозію» у ситуації з підтвердженим HSIL – причина уточнити в лікаря, чому обрано саме такий метод.
Після лікування спостереження не закінчується. Ризик рецидиву зберігається роками, тому контрольні обстеження з ВПЛ-тестом призначають за окремим графіком, довшим, ніж звичайний скринінг. Точні інтервали залежать від ступеня, методу лікування й стану країв резекції – це питання до лікаря, який вас веде.
Дисплазія, лікування і вагітність
Сама дисплазія не перешкоджає зачаттю й виношуванню. Питання радше в лікуванні: видалення частини шийки не безслідне для майбутніх вагітностей, і це одна з причин, чому в молодих жінок не поспішають з втручанням.
Систематичний огляд і мета-аналіз, опублікований у BMJ 2016 року (71 дослідження, понад 6 мільйонів учасниць), показав: після локального лікування шийки частота передчасних пологів до 37 тижнів становила 10,7% проти 5,4% у нелікованих жінок. Ризик прямо залежав від глибини видаленого конуса: при конусі понад 20 мм він зростав майже у п’ять разів, тоді як при конусі до 10–12 мм підвищувався незначно.
Практичний висновок: якщо ви плануєте вагітність, скажіть про це до вибору тактики. Це впливає і на рішення «спостерігати чи лікувати», і на обсяг втручання. Якщо дисплазію виявили вже під час вагітності, у більшості випадків лікування відкладають на післяпологовий період, обмежуючись спостереженням, – рішення ухвалює лікар за конкретною клінічною ситуацією.
Профілактика: вакцинація і скринінг
Профілактика дисплазії складається з двох частин, і вони не взаємозамінні.
Вакцинація проти ВПЛ діє на причину. Найбільший ефект вона дає до початку статевого життя, але щеплення розглядають і в старшому віці – це питання індивідуального рішення з лікарем. Масштаб ефекту показало реєстрове дослідження в The Lancet: у когорті дівчат Англії, яким вакцину запропонували у 12–13 років, захворюваність на рак шийки матки виявилась на 87% нижчою, а захворюваність на CIN 3 – суттєво нижчою порівняно з невакцинованими поколіннями.
Скринінг діє на наслідок: він знаходить зміни, поки вони керовані. Вакцинація не скасовує скринінг, бо жодна з вакцин не покриває всі онкогенні типи вірусу.
Що з цього можна зробити без лікаря: не курити (куріння підвищує ймовірність персистенції ВПЛ), не пропускати планові обстеження, зберігати результати попередніх цитологій, ВПЛ-тестів і протоколів кольпоскопії. Динаміка за кілька років інформативніша за один ізольований результат.
Часті запитання
Дисплазія шийки матки – це рак?
Ні. Дисплазія – це зміни клітин у межах епітелію, які не проростають глибше базальної мембрани. Частина легких змін минає самостійно. Без спостереження й за несприятливого перебігу тяжка дисплазія може з роками перейти в рак, але сам діагноз «дисплазія» не є онкологічним і не лікується за онкологічними протоколами.
Чи можна вилікувати дисплазію таблетками або свічками?
Препаратів з доведеною здатністю усувати дисплазію чи «виганяти» вірус папіломи людини немає. Противірусні та імуномодулюючі засоби при цьому стані не мають підтвердженої ефективності. Лікують супутні інфекції та запалення, якщо вони є, а щодо самої дисплазії тактика зводиться до спостереження або видалення зміненої ділянки.
Мені написали LSIL у цитології. Це вже дисплазія?
Це категорія цитологічного звіту, яка вказує на ймовірні зміни низького ступеня, а не встановлений діагноз. Підтвердженням є гістологія після прицільної біопсії під час кольпоскопії. Подальші кроки залежать ще й від результату ВПЛ-тесту та ваших попередніх обстежень, тому трактувати висновок ізольовано не варто.
Як часто робити ПАП-тест і ВПЛ-тест?
ВООЗ рекомендує ДНК-тест на ВПЛ як метод першого вибору для загальної популяції з 30 років, з повторенням кожні 5–10 років, а для жінок, які живуть з ВІЛ, – з 25 років кожні 3–5 років. Якщо в анамнезі були зміни або лікування, графік індивідуальний і щільніший. Конкретні інтервали визначає лікар.
Чи можна завагітніти після лікування дисплазії?
Так, лікування не позбавляє здатності завагітніти. Втручання на шийці може підвищувати ризик передчасних пологів, і цей ризик залежить від глибини видаленої тканини. Тому плани щодо вагітності варто обговорити до вибору методу: у частині випадків це змінює і обсяг втручання, і саме рішення лікувати чи спостерігати.
Партнеру потрібно обстежуватись?
Рутинного скринінгу на ВПЛ для чоловіків не існує: затвердженого тесту для безсимптомних чоловіків немає. Обстеження потрібне, якщо є видимі прояви, наприклад кондиломи. Обговорити вакцинацію проти ВПЛ партнеру має сенс, оскільки вірус спричиняє не лише зміни шийки матки, а й низку інших станів.
Чи можна робити лазерні інтимні процедури при дисплазії?
Спершу треба закрити питання діагнозу. Естетичні процедури не є методом лікування дисплазії, а невстановлений чи нелікований передрак є протипоказанням до планових втручань у цій зоні. Послідовність така: обстеження, гістологічна визначеність, лікування або спостереження за планом лікаря, і лише потім розмова про естетичні процедури.
Джерела
- Cervical cancer – World Health Organization, fact sheet
- Human papillomavirus and cancer – World Health Organization, fact sheet
- 2019 ASCCP Risk-Based Management Consensus Guidelines – American Society for Colposcopy and Cervical Pathology
- The Natural History of Cervical Intraepithelial Neoplasia Grades 1, 2, and 3: A Systematic Review and Meta-analysis – Journal of Lower Genital Tract Disease, 2021 (PubMed)
- Clinical course of untreated cervical intraepithelial neoplasia grade 2 under active surveillance: systematic review and meta-analysis – BMJ, 2018 (PubMed)
- Adverse obstetric outcomes after local treatment for cervical preinvasive and early invasive disease according to cone depth – BMJ, 2016
- The effects of the national HPV vaccination programme in England on cervical cancer and CIN3 incidence – The Lancet, 2021
- Cervical Cancer Causes, Risk Factors, and Prevention – National Cancer Institute