Порушення пігментації. Ознаки порушення та методи лікування.

Пігментація шкіри пов’язана з синтезом пігменту меланін. Якщо він продукується у великій кількості, на шкірі з’являються пігментні плями. Якщо ж спостерігається його дефіцит, виникає місцева або недостатня пігментація.

Порушення пігментації – частіше косметичний недолік, але він здатний завдавати психологічних незручностей. Проте пігментовані ділянки на шкірі також можуть свідчити про розвиток різних захворювань. Тому перед тим, як розпочати лікування, важливо зрозуміти причину надмірної або недостатньої пігментації.

Причини порушення пігментації

Процес пігментоутворення є складним та залежить від цілого ряду факторів. За колір шкіри відповідає меланін, який синтезується клітинами шкіри, що мають назву меланоцити. Меланін потрапляє до кератиноцитів, де поступово накопичується та рівномірно розподіляється в шкірі, через що вона має унікальний відтінок.

Існує декілька видів меланіну – безкольоровий, червоний та чорний або коричневий. Від того, який з них переважає, і залежить колір шкіри у людини.

Іноді процес розподілення меланіну в шкірі порушується, в результаті чого на певних ділянках накопичується певний вид меланіну, що проявляється пігментними плямами. При цьому пігментація може як посилюватися, так і послаблюватися.

Посилений синтез меланіну з подальшою пігментацією шкіри можуть спровокувати такі фактори:

1. Генетична схильність. Інколи появу дисхромії пов’язують зі спадковістю. Зазвичай така проблема з’являється з народження.
2. Дія на проблемну шкіру ультрафіолетових променів. Найчастіше така пігментація спостерігається на обличчі через те, що шкіра в цій зоні є найбільш вразливою.
3. Гормональні зміни в організмі. Причиною появи пігментних плям може стати гормональна перебудова, що пов’язана зі статевим дозріванням підлітка, вагітністю, клімаксом та деякими ендокринними патологіями.
4. Механічне пошкодження шкіри. До таких травм належать опіки, некоректно проведені косметологічні процедури (наприклад, хімічний пілінг), неправильне лікування фурункульозу та акне. Пігментація може бути досить сильною та розповсюджуватися на великі ділянки.
5. Природне старіння шкіри. Після 40 років на тілі людини можуть з’являтися вікові пігментні плями. Причиною їх появи стають природні зміни, що супроводжують процес старіння та провокують нерівномірне розподілення меланіну в дермі.
6. Порушення кровообігу та роботи серцево-судинної системи. У разі застою крові в організмі починають накопичуватися токсини, здатні спровокувати порушення пігментації.
7. Авітаміноз. Дефіцит вітаміну В12 може призвести до потемніння шкіри, а вітаміну А – до її знебарвлення.
8. Хронічний стрес. Може спровокувати порушення синтезу меланіну та його розподілення в шкірі.
9. Захворювання нирок.
10. Прийом деяких лікарських засобів, наприклад, ретиноїдів.

Форми пігментації

Виділяють два основних типи пігментації:

1. Конституційна або спадкова. Така пігментація не залежить від зовнішніх факторів та вважається незворотною.
2. Факультативна. Залежить від дії зовнішніх та внутрішніх факторів (гормони, ультрафіолетове проміння, травми, порушення роботи в організмі, дефіцит вітамінів). Після усунення причини появи така пігментація зникає.

Види пігментації

Виділяють кілька найбільш розповсюджених видів пігментації залежно від проявів на шкірі:

1. Веснянки. Це набуті пігментні плями, які зазвичай з’являються на відкритих ділянках шкіри (обличчя, руки, плечі). На закритих ділянках (спині, ногах) вони виникають набагато рідше. Веснянки можуть мати різне забарвлення (від світло-жовтого до темно-коричневого). Найчастіше вони мають округлу форму та неправильні контури. Кількість таких плям може різнитися від декількох майже непомітних елементів до їх великого скупчення. Особливість веснянок у тому, що їх поверхня завжди гладка та рівна. Найчастіше вони з’являються в 20-25 та 30-35 років. Їх кількість з віком може збільшуватися, а відтінок – блідніти.
2. Хлоазма (мелазма). Це набуті пігментні плями, що мають коричневий відтінок. Інтенсивність забарвлення може змінюватися під дією сонячних променів. Зазвичай вони досить великі за розміром. Найчастіше хлоазми діагностуються у жінок під час вагітності або при гормональних порушеннях. Чоловіки з ними стикаються досить рідко.
3. Лентиго. Плями мають овальну форму, присутні на обличчі та інших відкритих ділянках тіла. Їхня структура може бути гладкою або опуклою, а відтінок – від світло-бежевого до темно-коричневого. Найчастіше такі плями з’являються у дітей та підлітків після тривалого перебування на сонці. Після 40-50 років можлива поява вікового лентиго. Його розвиток пов’язаний з порушенням ліпідного бар’єру та посиленням рогового шару епідермісу.
4. Вітіліго. Вважається окремим захворюванням, для якого характерна поява білих плям, що вражають окремі ділянки тіла. Найчастіше це 1 або 2 симетричні плями, які з часом можуть збільшуватись у розмірах. Зазвичай вони з’являються на обличчі, ліктях, колінах та пальцях.
5. Вторинна або післятравматична гіперпігментація. Плями з’являються на травмованих ділянках шкіри. Зазвичай вони мають червоний колір, але з часом можуть стати більш блідими.
6. Післязапальна гіперпігментація. З’являється на тих місцях шкіри, де відбувався запальний процес. Схожі на післятравматичні плями, але мають більшу площу.
7. Сонячний еластоз. Це пігментні плями жовтого кольору, які супроводжуються потовщенням епідермісу. Також можлива поява судинних зірочок.

В залежності від глибини знаходження пігменту меланіну виділяють три типи патології:

• епідермальна – пігмент знаходиться у верхніх шарах дерми (епідермісі);
• термальна – пігмент локалізований у глибоких шарах шкіри;
• змішана – пігмент рівномірно розподілений між різними шарами шкіри.

Ознаки порушення пігментації

Головною ознакою порушення пігментації шкіри є поява на її поверхні темних плям, що можуть відрізнятися між собою відтінком. Цей стан може супроводжуватися різними проявами:

1. Веснянки – плями невеликого розміру, що можуть мати різний відтінок коричневого. Весною й літом їх колір стає більш вираженим, а восени та зимою – більш блідим.
2. Мелазма – плями мають нерівні краї різного відтінку. Інколи маленькі плями можуть зливатися в одну велику.
3. Невус Беккера – на поверхні плями є волосся.
4. Вторинна запальна пігментація – з’являється на місці травми (порізу, ерозії, рани).
5. Дерматит Берлока. Плями бурого відтінку можуть мати різну форму та розміри. Виникають під дією ультрафіолету у місцях, що контактували з парфумерією (одеколоном). Можуть супроводжуватися помірним свербінням.
6. Вікова пігментація – плями мають нерівну форму та нерівномірний відтінок. З’являються під впливом ультрафіолету на відкритих ділянках шкіри.
7. Підліткове лентиго – світлі елементи на слизових оболонках. Виникають несподівано через дисбаланс гормонів.
8. Лікарська гіперпігментація. Відтінок плям залежить від виду токсичної речовини, що спричинила їх появу. Супроводжуються свербінням.

Особливості порушення пігментації у дітей

Гіперпігментація у дітей може проявлятися у вигляді появи на шкірі плям різного розміру та кольору. У більшості випадків вони мають темний відтінок. Найпоширенішою причиною проблеми є тривале перебування на сонці. Окрім цього, порушення пігментації може виникнути внаслідок таких проблем:

• проблеми в роботі печінки, нирок, органів травлення;
• порушення роботи нервової системи;
• дефіцит вітамінів;
• алергічні реакції на медикаменти;
• неправильне харчування.

Зазвичай поява пігментних плям у дітей не спричиняє шкоди здоров’ю, але потребує спостереження. Якщо вони почали збільшуватися в розмірах, змінювати форму та розміри або викликають неприємні відчуття (свербіння та ін.), необхідно звернутися до лікаря.

Чому проблема варта уваги: можливі ускладнення

Будь-яка пігментна пляма на тілі потребує уваги. Незважаючи на те, що більшість із них є цілком безпечними, інколи можливе злоякісне переродження клітин. Головним провокуючим фактором розвитку злоякісного процесу може бути надмірна дія ультрафіолетових променів на пігментовану ділянку.

Якщо ви помічаєте зміну форми, розміру, кольору плями або вона свербить, необхідно звернутися до фахівця.

Які обстеження потрібні?

Діагностика пігментних плям завжди починається зі збору анамнезу. Зазвичай лікаря цікавить, коли з’явилася пігментація, родинний анамнез, прийом певних лікарських засобів, вплив на організм пацієнта несприятливих факторів зовнішнього середовища (надмірна дія ультрафіолету, робота зі шкідливими речовинами та ін.). Це дає змогу зрозуміти можливу причину появи пігментації та встановити фактори, які могли її посилити.

На наступному етапі лікар проводить огляд уражених ділянок шкіри. Для цього використовується апарат дерматоскоп. З його допомогою дерматолог вивчає мікроструктуру різних шарів шкіри, враховуючи розміщення, колір та контури плями.

Щоб виключити розвиток злоякісного процесу, проводиться диференційна діагностика та виключення його можливих ознак, а саме:

• нерівні межі;
• асиметрична форма;
• опукла форма;
• активний ріст новоутворення;
• великі розміри плями;
• нерівномірність забарвлення, наявність чорних або сірих включень.

При підозрі на розвиток злоякісного новоутворення проводиться біопсія. Додатково пацієнту може призначатися консультація інших спеціалістів (гастроентеролога, ендокринолога, гінеколога).

На які хвороби може вказувати порушення пігментації?

Іноді гіперпігментація може вказувати на розвиток різних захворювань, серед яких найбільш розповсюдженими є:

• дерматологічні патології (лишай, акне, герпес);
• ендокринні захворювання (порушення роботи щитоподібної залози);
• цукровий діабет;
• екзема;
• венозна недостатність;
• варикозне розширення вен;
• полікістоз яєчників та інші захворювання, що супроводжуються дисбалансом гормонів.

Методи лікування

Лікувальна тактика при порушенні пігментації повинна починатися з усунення факторів, які її провокують. Також важливо регулярно користуватися косметичними засобами з сонцезахисними фільтрами.

Для зменшення пігментації пацієнтам можуть призначатися місцеві засоби, здатні освітлювати пігментацію. Найпоширенішим варіантом є гідрохінон, хоча можуть призначатися й інші препарати.

Також можливе використанні засобів, що здатні зупинити й попередити процес формування пігменту в меланоцитах. Це можуть бути креми, мазі, гелі, скраби та хімічні пілінги, до складу яких входять ретиноїди та органічні кислоти (молочна, аскорбінова, азелаїнова, гліколева). Вони мають виражену дію, але користуватися ними необхідно відповідно до інструкції. Компоненти, які входять до їх складу досить агресивні, тому можуть спричинити подразнення або навіть посилити гіпермеланоз.

Більшість відбілюючих засобів для шкіри обличчя містять ніацинамід, який попереджає передачу пігменту меланіну до кератоцитів. Цей компонент має виражену терапевтичну дію, завдяки чому ефект освітлення спостерігається через декілька тижнів за умови щоденного використання засобу.

Інші методи усунення гіперпігментації

Крім загальних методів лікування, при порушенні пігментації можуть використовуватись ін’єкційні та апаратні процедури. Найбільш ефективними є:

1. Фотолікування. Методика полягає у використанні інтенсивного світлового імпульсу. Довжина хвилі складає 400-1200 нм. Такий світловий імпульс здатен руйнувати меланін, завдяки чому відтінок шкіри стає рівномірним. Разом з цим у тканинах активізується процес регенерації, що допомагає оздоровити шкіру. Метод може використовуватися при різних типах порушення пігментації.
2. Лазерна терапія. Базується на використанні лазерного променя, здатного руйнувати пігментні клітини, не пошкоджуючи епітелій. Принцип дії лазерної терапії при пігментації базується на тому, що світлові хвилі різної довжини поглинаються різними хромофорами шкіри. Таким чином можна впливати лише на надлишок пігменту, попереджаючи його вплив на інші шари дерми. Зазвичай для лікування порушень пігментації використовують лазер зеленого та червоного спектрів, які поглинаються меланіном. Для цього в косметології застосовуються неодимові та олександритові лазери. Цей метод є найбільш ефективним при лікуванні застарілих та великих пігментних плям. Він є безпечним, не викликає ускладнень та попереджає рецидиви. Єдиним недоліком лазерного лікування є наявність реабілітаційного періоду. Після проведення процедури важливо дотримуватися певних правил, що прискорює процес загоєння шкіри та виключає ризик появи рубців.
3. Плазмоліфтинг. Процедура ефективна при лікуванні порушень пігментації на невеликих ділянках. Також підходить для обробки обличчя. Метод полягає в ін’єкційному введенні під шкіру власної плазми. Її ефективність пояснюється присутністю в плазмі тромбоцитів – компонентів крові, які стимулюють біохімічні процеси в тканинах. Це дозволяє повністю відновити дерму та прибрати пігментовані ділянки. Додатковим бонусом є усунення слідів акне та посилення пружності шкіри.
4. Мезотерапія. Це ін’єкційна методика, що полягає у введенні поживних коктейлів, що містять у своєму складі вітаміни, мікроелементи та гіалуронову кислоту. Процедура є ефективною при гіперпігментації на обличчі, шиї, в зоні декольте та на кистях рук.
5. Хімічний пілінг. Полягає у використанні кислот, які освітлюють шкіру та відлущують ороговілі клітини епідермісу.
6. Мікродермабразія. Механічна методика з використанням мікрокристалів, які відлущують верхні шари шкіри. Підходить для видалення поверхневих пігментних плям.

Поради щодо харчування при порушенні пігментації

Інколи поява пігментних плям спостерігається при дефіциті певних вітамінів в організмі. Тому для попередження їх виникнення лікарі радять збагатити свій раціон такими речовинами:

• вітамін С – у великій кількості присутній у шипшині, чорній смородині, цитрусах, квашеній капусті;
• вітамін РР – міститься в абрикосах, квасолі, картоплі, сочевиці, сухофруктах;
• фолієва кислота – є в моркві, буряках, шпинаті;
• вітамін Е – міститься у зелені, крупах, морській рибі та печінці.

Також корисними будуть перець, зелень, томати, полуниця. Овочі та фрукти можна вживати в сирому вигляді або готувати з них соки.

Профілактика порушення пігментації

Щоб попередити появу та посилення вже наявної пігментації, необхідно дотримуватися наступних профілактичних правил:

• використовувати сонцезахисні косметичні засоби з високим рівнем SPF;
• обмежити перебування на сонці, особливо в години його найбільшої активності;
• регулярно користуватися зволожуючими та живильними кремами для підтримки стану шкіри;
• приймати гормональні препарати лише після консультації з лікарем;
• будь-які косметологічні процедури (особливо пілінги та лазерні методики) виконувати лише у кваліфікованих спеціалістів;
• регулярно проходити профілактичне обстеження у дерматолога.

Міфи про пігментації: що варто знати

• Міф 1: пігментація є генетичною особливістю організму, тому уникнути її появи неможливо.
  Насправді, причини пігментації можуть бути різними, і генетика – лише одна з них. Також порушення пігментації може виникати через дію на шкіру ультрафіолетових променів, старіння та пошкодження, гормональні зміни або дефіцит певних речовин в організмі.
• Міф 2: пігментні плями на обличчі виникають лише у літніх людей.
  Насправді, з віком підвищується схильність до формування пігментних плям, хоча вони можуть з’являтися і в молодому віці.
• Міф 3: щоб покращити результат лікуванні гіперпігментації, необхідно інтенсивно очищувати шкіру.
  Це є найбільш розповсюдженою помилкою. Надто інтенсивне очищення або використання дуже агресивних засобів може спровокувати запальний процес та навпаки посилити пігментацію.
• Міф 4: пігментації можна позбутися один раз і назавжди.
  Насправді, ні. Навіть після проведення ефективного лікування порушення пігментації важливо постійно контролювати процес появи нових плям. Щоб уникнути рецидиву, необхідно захищати шкіру від ультрафіолету, повноцінно харчуватися, доглядати за шкірою, своєчасно лікувати будь-які хвороби.

Лікування пігментації залежить від причин її виникнення та типу. Обираючи методику, важливо враховувати стан шкіри, глибину залягання пігменту. Тому важливо, щоб терапію призначав кваліфікований лікар, після комплексного обстеження. Це не лише дозволить позбутися проблеми, а й попередити рецидив та інші можливі ускладнення.

Якщо ви спостерігаєте пігментні плями на тілі, запишіться на консультацію до нашого дерматолога.