Дуже часто поняття атопічний дерматит та екзема використовуються, як синоніми, адже обидва захворювання мають запальний характер розвитку та схожу симптоматику. Але все ж є в них і відмінності, які варто враховувати, визначаючи діагноз.
Атопічний дерматит проявляється запальним ураженням шкіри під дією алергену. Хвороба має хронічний характер, супроводжується періодами ремісії та загострення.
Екзема частіше виникає у людей, які мають спадкову схильність до алергічних проявів, що викликають порушення імунітету. Алергенами можуть бути харчові продукти, побутова хімія, тканини. Також спровокувати хронічну алергічну реакцію здатні стрес, паразити та глистяні інвазії.
Прояви атопічного дерматиту та екземи дуже схожі. Тому для встановлення діагнозу важливо звернутися до кваліфікованого дерматолога та проводити диференційну діагностику.
Види екземи та атопічного дерматиту
Виділяють декілька видів екземи, що відрізняються симптоматикою та причинами розвитку:
- Справжня екзема. При взаємодії з алергеном на шкірі з’являються висипи у вигляді невеликих пухирців, заповнених серозною рідиною. З часом вони лопаються, залишаючи болісну, вологу поверхню.
- Себорейна. Запалення виникає на тих ділянках шкіри, де інтенсивно виділяється шкірне сало (спина, волосиста частина голови, зона під пахвами та за вухами). Причиною розвитку стає порушення роботи сальних залоз на фоні приєднання грибкової інфекції. В зоні ураження з’являються вузликові висипання, вкриті жирними кірочками. Під час загострення може з’являтися набряк та мокнучі ерозії.
- Мікробна. Причиною розвитку стає інфікування або запалення рани, опіку чи трофічної язви. Уражена ділянка шкіри вкривається кіркою, що має жовтий або зелений відтінок. Якщо її відірвати, залишається волога червона ділянка. В деяких випадках вона кровоточить. Вогнища запалення мають симетричне розміщення та можуть розповсюджуватись на сусідні ділянки.
- Професійна. Виникає при тривалому контакті зі шкідливими речовинами або під дією дуже високих і низьких температур. Симптомом професійного дерматиту є свербіж та сухі висипи, набряк. У деяких випадках можуть з’являтися мокнучі ерозії. Якщо лікування не проводиться, вогнища патології розповсюджуються по всій поверхні тіла.
- Дитяча. Екзема розвивається у дітей, які зовсім не отримують або отримують неправильне лікування атопічного дерматиту. Патологія проявляється появою дрібних висипів у складках шкіри, на щоках, лобі з подальшим утворенням вологих ран. З часом запалення може розповсюдитись на інші ділянки тіла (спину, живіт, кінцівки).
Чому розвивається атопічний дерматит та екзема: причини
У більшості випадків екзема є спадковим захворюванням, яке розвивається внаслідок певних генетичних мутацій, що викликають схильність до патології. Таку схильність називають діатезом. Але при наявності певних факторів ризику захворювання починає активно прогресувати.
Доведено, що схильність до розвитку атопічної екземи передається дитині по материнській лінії. Якщо ж обидва з батьків мають в анамнезі ендогенну екзему або інші алергічні реакції, ризик розвитку хвороби у дитини перевищує 80%.
До факторів, які можуть спровокувати розвиток екземи відносяться:
- Деякі продукти харчування (цитруси, шоколад, коров’яче молоко, морепродукти, горіхи, мед, соя). У дорослих негативна реакція може розвиватись у відповідь на вживання алкоголю. Також спровокувати екзему здатні синтетичні барвники, ароматизатори та консерванти.
- Рослинний пилок (береза, амброзія, полин).
- Домашній побутовий пил. До його складу можуть входити різноманітні алергени (продукти життєдіяльності пилкового кліща, плісняві гриби, лусочки зі шкіри тварин, часточки паперу, лаку, клею).
- Лікарські засоби. Алергічну реакцію найчастіше викликають антибактеріальні препарати, вітаміни.
- Кліматичні умови. У більшості випадків атопічний дерматит активується в холодну пору року, що стає наслідком переохолодження.
- Побутові фактори (парфумерія, тютюновий дим).
- Захворювання органів ШКТ (гастрит, панкреатит, дисбактеріоз).
- Шкідливі умови на виробництві (постійний контакт з хімічними речовинами, випаровування розчинників, систематичне тертя окремої ділянки тіла).
- Стрес. У деяких випадках дерматит розвивається у відповідь на нервовий розлад.
- Віруси (гепатит, ВІЛ).
- Захворювання ендокринної системи (гормональні порушення у жінок, патології щитоподібної залози).
Більшості із перерахованих факторів можна уникнути, попередивши розвиток атопічного дерматиту та екземи.
Симптоми екземи та атопічного дерматиту: як розпізнати?
Для кожної вікової групи характерні свої клінічні прояви цих дерматологічних захворювань:
- У немовлят у перші місяці життя атопічний дерматит проявляється сухістю шкіри, лущенням, почервонінням патологічних ділянок, свербінням. Інколи з’являються везикули, шкіра стає потовщеною та надмірно сухою. Зазвичай уражаються тіло, лоб, щоки, підборіддя. У немовляти може погіршитися апетит та сон. Дитина стає неспокійною, постійно плаче, розцарапує уражену шкіру.
- Дитяча фаза захворювання починається в 2 роки і триває до підліткового віку. Для неї характерна поява на шкірі пухирців, ран, гнійників. Шкіра стає дуже сухою та починає лущитися. У більшості випадків страждають лікті, шия, коліна. Через постійний свербіж у дитини можуть виникати психічні розлади.
- Доросла фаза екземи розпочинається з 18-річного віку. Для неї характерне легке протікання. Але все ж можуть виникати свербіж, лущення та подразнення шкіри. Через стрес, алергічні реакції чи надмірну сухість повітря симптоми періодично можуть посилюватися.
Незалежно від віку всі пацієнти з екземою скаржаться на нестерпний свербіж шкіри. Він може виникати одночасно із запаленням ділянок, що постійно розчісуються. Також для всіх форм характерні:
- вегетативні реакції (зволоження шкіри);
- переважне виникнення висипів на згинах кінцівок та обличчі;
- загострення хвороби в холодну пору року, влітку зазвичай спостерігається ремісія;
при тривалому розвитку хвороби у пацієнта з’являються слабкість, сонливість, підвищена втомлюваність.
Можливі ускладнення екземи й атопічного дерматиту
Основною причиною розвитку ускладнень при екземі стає постійне травмування шкіри в результаті її розчісування. Через порушення її цілісності та захисних властивостей, підвищується ризик приєднання грибкової або бактеріальної інфекції.
До частих ускладнень атопічного дерматиту належить піодермія. Вона проявляється появою гнійників, які з часом підсихають з формуванням шкірочки. Разом з цим можливе підвищення температури тіла та погіршення загального самопочуття.
Другим за частотою розвитку ускладненням є вірусне інфікування шкіри. Для нього є характерною поява на тілі пухирців, всередині яких знаходиться прозора рідина. Причиною розвитку інфекційного процесу стає вірус герпесу. Висипи зазвичай спостерігаються на обличчі та слизових оболонках.
Ускладненням атопічного дерматиту може стати грибкова інфекція, викликана дріжджоподібними грибками. У дітей найчастіше уражається слизова оболонка ротової порожнини, у дорослих – волосиста частина голови, шкірні складки, нігті, ступні та кисті рук. Грибкове та бактеріальне ураження можуть розвиватися одночасно.
Діагностика атопічного дерматиту та екземи
При появі ознак патологій варто звернутися до дерматолога. Консультація починається з вивчення скарг, огляду проблемних ділянок, оцінки загального стану хворого та характеру висипань. Окрім цього, лікаря цікавить анамнез, наявність алергічних та дерматологічних захворювань у близьких родичів, тривалість патологічного стану та ін.
Щоб підтвердити діагноз, проводиться аналіз крові на імуноглобуліни. Якщо хвороба пов’язана з алергічною реакцією, в крові буде підвищений рівень еозинофілів. Для визначення алергену, що призвів до появи висипань, проводяться шкірні проби. Додатково при необхідності може призначатись консультація гастроентеролога, імунолога, інфекціоніста або ендокринолога.
Лікування екземи й атопічного дерматиту
Підбираючи лікування атопічного дерматиту, лікар враховує вік пацієнта, клінічні прояви, наявність супутніх захворювань та загальний стан хворого. Головні завдання терапії при атопічному дерматиті та екземі:
- усунення свербіння;
- виключення алергічного фактору;
- корекція супутніх розладів;
- десенсибілізація (зменшення чутливості організму до дії алергену);
- усунення запалення;
- очищення організму від токсинів;
- попередження ускладнень;
- мінімізація ризику рецидиву.
Лікування атопічного дерматиту та екземи має бути комплексним та включати наступні підходи:
- медикаментозна терапія;
- дієтотерапія;
- лазерне лікування, акупунктуру та інші методики.
Медикаментозне лікування екземи
Для лікування дерматологічного захворювання пацієнтам можуть призначатись:
- протизапальні засоби;
- антигістамінні препарати;
- транквілізатори;
- сорбенти та дезінтоксикаційні засоби.
Важливе значення при лікування екземи мають препарати, що усувають свербіж (транквілізатори, антигістамінні засоби). Протиалергічні ліки також зменшують набряк та полегшують загальний стан.
Недоліком антигістамінних засобів першого покоління є швидка адаптація організму до їх дії. Тому їх рекомендується змінювати через кожні 7-10 днів. Окрім цього, такі ліки мають виражену седативну дію. Тому при їх використанні можливі порушення координації та концентрації уваги. Через це їх не рекомендується використовувати представникам певних професій, при керуванні автотранспортними засобами чи точними механізмами. Через атропіноподібну побічну дію протиалергічні препарати першого покоління не можна приймати при глаукомі, аденомі простати, бронхіальній астмі.
Більш безпечними є антигістамінні препарати другого покоління. Вони не призводять до звикання та не супроводжуються атропіноподібним ефектом. Найбільш популярним антигістамінним препаратом, що призначається при екземі, є лоратадин.
Щоб покращити стан пацієнта, лікар призначає засоби, що впливають на центральну нервову та вегетативну систему (заспокійливі засоби, снодійні препарати, транквілізатори). У разі органічного ураження шкіри та при нестерпному свербінні, який не зникає при використанні інших ліків, пацієнту призначають кортикостероїди. Використовувати їх потрібно суворо у вказаному дозуванні. Після зникнення гострого нападу використання кортикостероїдів поступово відміняється зі зниженням дози.
Якщо захворювання прогресує, а пацієнт страждає вираженою інтоксикацією, лікар призначає внутрішньовенне введення інфузійних розчинів. Інколи необхідно провести очищення крові шляхом плазмаферезу або гемосорбції. У разі розвитку гнійного ускладнення необхідна антибактеріальна терапія (доксициклін, еритроміцин, метациклін) тривалістю 7 днів. При приєднанні герпетичної інфекції використовують противірусні препарати (Ацикловір, Фамцикловір).
При рецидивуючих ускладненнях (вірусних, бактеріальних, грибкових інфекціях) можуть підбиратись імуномодулятори (інозит пранобекс, солюсульфон та інше). При їх використанні важливо регулярно проводити контроль рівня імуноглобулінів у крові.
Методи зовнішньої терапії (місцеве лікування)
Вибір методу зовнішнього лікування залежить від характеру запального процесу, його стадії та розповсюдженості, віку та загального стану пацієнта, наявності ускладнень. У разі гострого перебігу екземи, що супроводжується появою кірочок або мокнучої поверхні необхідно провести дезінфекцію та використовувати протизапальні компреси чи примочки з рідиною Бурова, відваром ромашки, чорного чаю.
Щоб усунути гостре запалення, використовують мазі та пасти з протизапальними й протисвербіжними компонентами. Популярними препаратами для зовнішнього лікування екземи є кортикостероїдні креми та мазі. Вони мають протисвербіжну, антигістамінну, протизапальну, протинабрякову дію.
Додатково пацієнтам з екземою призначається світлове лікування. УФВ використовується до 4 разів на тиждень. Процедура підвищує стійкість організму до впливу несприятливих внутрішніх та зовнішніх факторів, майже не має протипоказань та побічних реакцій.
Дієтотерапія при екземі та атопічному дерматиті
Щоб полегшити стан хворого та попередити її загострення, лікарі радять дотримуватись дієти. Необхідно виключити з раціону:
- смажені страви;
- міцні м’ясні та рибні бульйони;
- продукти, що можуть викликати алергічні реакції (цитруси, горіхи, гриби, шоколад, мед, морепродукти);
- копченості, консерви;
- продукти, що містять штучні барвники та консерванти.
- Також необхідно обмежити вживання солі.
Через те, що у хворих на екзему можливе порушення синтезу жирних кислот, рекомендується ввести в раціон спеціальні харчові добавки, рослинні олії, лінолієву та ліноленову кислоти (підбирати їх повинен фахівець).
Профілактика екземи
Профілактика атопічного дерматиту та екземи може бути двох видів:
- Первинна – попереджає виникнення та розвиток хвороби. Проводити первинну профілактику необхідно жінкам під час вагітності задовго до народження дитини. Важливу роль у виникненні атопічного дерматиту відіграє токсикоз вагітної, вживання харчових алергенів, прийом деяких ліків, вплив на організм жінки небезпечних факторів у період виношування плода. Профілактикою також необхідно займатися в період першого року життя дитини. Вона полягає у підтримці грудного вигодовування, виключенні надмірного вживання медикаментів. Це дозволить попередити гіперчутливість організму до впливу алергенів. Тому дуже важливо дотримуватися збалансованого харчування під час вагітності та грудного вигодовування.
- Вторинна – націлена на профілактику рецидиву, щоб попередити загострення атопічного дерматиту чи екземи, а у разі його виникнення допомагає полегшити симптоматику й прискорити одужання. Вторинна профілактика полягає в своєчасній корекції хронічних захворювань, гіпоалергенній дієті, униканні стресів та інших провокуючих факторів. В періоди можливого загострення екземи (весною та восени) лікар може призначити профілактичний прийом десенсибілізуючих препаратів. Щоб попередити рецидив, пацієнтам рекомендовано санаторне лікування на морських курортах. Особливу увагу слід приділяти щоденній гігієні та носінню одягу з натуральних тканин. Важливо захищати шкіру від дії вітру, сонця, морозу, використовувати зволожуючі засоби.
Прогноз при екземі та атопічному дерматиті
Діти можуть страждати важкими проявами атопічного дерматиту. З віком кількість загострень зменшується, а тяжкість перебігу стає менш вираженою. Близько половини пацієнтів з таким діагнозом після 13-14 років повністю одужують та більше не зіштовхуються з проявами хвороби. Одужанням вважають стан, коли симптоми атопічного дерматиту не виникають впродовж 3-8 років.
Ремісія може супроводжуватися повним зникненням або затуханням симптомів захворювання. Між загостреннями може проходити від декількох тижнів до декількох років. Найбільш тяжкі випадки протікають з постійними рецидивами, тобто ремісія відсутня.
У разі прогресування екземи у пацієнта збільшується ризик розвитку респіраторної алергії, бронхіальної астми та інших патологій. Людям з таким діагнозом необхідно уважно обирати професію. Наприклад, їм не підійде сфера діяльності, що передбачає контакт зі шкідливими речовинами, подразнюючими агентами, пилом, водою та іншими речовинами.
Відмінність дерматиту та екземи
Незважаючи на схожість цих захворювань, вони відрізняються між собою. Екзема є різновидом дерматиту. Саме цим можна пояснити схожу симптоматику запальних процесів. Але на відміну від дерматиту у екземи є специфічний механізм розвитку, який включає генетичну схильність, порушення епідермального бар’єру, дисфункцію імунної системи.
Основним симптомом дерматиту є свербіж, що характерно не для всіх видів дерматиту. У пацієнтів з екземою виявляють мутацію в генах, тому вона важко піддається лікуванню та має періодичні фази загострення. Інші відмінності:
- Дерматит здатний раптово з’являтися і зникати, більш ніколи не турбуючи пацієнта. А от екзема здатна докучати людині роками.
- При розвитку екземи в крові підвищується рівень імуноглобуліну Е, що вказує на алергічну природу захворювання, а от при дерматиті подібні зміни спостерігаються не завжди.
- Дерматит не виникає після вживання певного продукту, а спровокувати загострення екземи можуть похибки в харчуванні, патології травної системи (дискінезія, застій жовчі).
- Екзема виникає лише у людей, які мають певні конституційні особливості. В той же час дерматит може з’явитися у кожного за певних умов (наприклад, після контакту з побутовою хімією, тощо).
Повністю виключити контакт з впливом навколишнього середовища на організм неможливо. Але кожному під силу займатися профілактикою, що дасть змогу зменшити ризик появи захворювання, знизити кількість рецидивів та підвищити якість життя.
Якщо вас турбує екзема або прояви атопічного дерматиту, не зволікайте – запишіться на консультацію до кваліфікованого дерматолога нашої клініки!
