Рожевий лишай або пітиріаз — дерматологічне захворювання, яке має інфекційно-алергічну природу та зустрічається майже у 2% людей. Збудник дерматозу остаточно не встановлений, за найпоширенішею теорією лишай Жибера провокує вірус. Найчастіше висипання, що мають характерний зовнішній вигляд, з’являються у підлітків та пацієнтів молодого віку, переважно у жінок. Особливістю патології є циклічний перебіг із загостренням у весняно-осінній період. Розглянемо, як проявляется лишай Жибера, в чому його небезпека, методи лікування та інші важливі аспекти.
Що таке рожевий лишай та чим він небезпечний?
Лишай Жибера — не заразне захворювання, яке не передається від людини до людини. Прояви зазвичай спровоковані зниженням імунітету, стресом або виникають після перенесеного ГРВІ. Особливістю дерматозу є висипання рожевого кольору.
Серйозної небезпеки для здоров’я він не несе та з часом проходить самостійно, але впливає на загальне самопочуття та призводить до психологічного дискомфорту. Незважаючи на це, при появи ознак патології необхідно відвідати спеціаліста для точної постановки діагнозу, оскільки існує ризик виявлення іншої форми лишаю, екземи чи псоріазу. Самолікування може призвести до ускладнень і частих рецидивів, у той час як правильно підібрана терапія забезпечує стійкий імунітет.
Рожевий лишай: причини
Збудник захворювання точно не встановлений, але виділяють кілька факторів, що можуть спровокувати появу розеоли Жибера:
- переохолодження — дерматоз даного типу вважають своєрідною застудою шкіри, через що контакт з гарячою водою призводить до погіршення її стану;
- значні нервові навантаження, затяжний стрес, емоційні потрясіння, здатні вплинути на стан імунної системи;
- прийом деяких медпрепаратів: аспірину, барбітуратів, метронидазолу, інтерферону;
- авітаміноз;
- герпевірус 6 та 7, рідше 8 типу – інфекційна природа є найбільш поширеною теорією виникнення захворювання.
Доказом інфекційного походження пітиріазу рожевого є ознаки, характерні для вірусної інфекції, серед яких сезонні спалахи симптомів та погіршення загального стану пацієнта.
Класифікація
Діагностика рожевого лишаю зазвичай нескладна, але захворювання може мати типову й атипову форму. За клінічними проявами виділяють такі види захворювання:
- інверсний лишай – висипання з’являються на згинах кінцівок, обличчі, долонях та підошвах;
- папульозний – множинні дрібні папули можна виявити на тулубі, кінцівках;
- подразнений —- висипання супроводжуються значним свербінням та болем;
- односторонній – з асиметричним розташуванням плям;
- гігантський – розмір висипань перевищує 7 см, плями зливаються між собою;
- везикульозний – потребує діагностики, оскільки схожий на вітрянку;
- уртикарний — висипи нагадують кропив’янку та з’являються після контакту з синтетичним одягом, холодним повітрям;
- міліарний — зустрічається рідко, вражає слизові оболонки ротової порожнини.
Крім того, лишай Жибера розділяють за перебігом на дві форми:
- рецидивуючий — симптоми з’являються повторно протягом року, але із значно менше вираженими висипами;
- персистуючий — характерне значне ураження шкіри та слизових оболонок, загальні ознаки інтоксикації.
При цьому слід зазначити, що в більшості випадків захворювання з типовим перебігом закінчується повним одужанням і формуванням стійкого імунітету.
Як розпізнати лишай Жибера: візуальні ознаки та стадії
Пітиріаз рожевий – форма дерматозу, що починається з розвитку передвісників i материнської плями. Це висипання круглої або овальної форми яскраво-рожевого чи червоного кольору розміром 2-10 см. Як правило, така пляма розташована на тулубі або шиї.
Симптомами розвитку рожевого лишаю є:
- поява вторинних висипань меншого розміру, папул;
- свербіж, який може бути легким або спричиняти значний дискомфорт;
- лущення шкіри в уражених ділянках;в деяких випадках – ознаки інтоксикації, властиві проявам інфекції (підвищення температури тіла, головний та м’язовий біль).
Висипання можуть зберігатися від 3 до 8 тижнів і зникають самостійно, не залишаючи рубців чи інших слідів.
Прояви захворювання відрізняються також за ступенем тяжкості:
- легка форма — одиничні висипання;
- помірна форма — ураження від 10 до 19 ділянок шкіри;
- тяжка — понад 20 осередків ураження, тяжкий загальний стан пацієнта.
Захворювання протікає в кілька стадій:
- Поява материнської плями.
- Поширення висипань, лущення шкіри.
- Поступове припинення появи нових висипань та зменшення свербежу.
- Відновлення нормального кольору шкірних покривів.
Повне одужання може зайняти кілька тижнів, а в деяких випадках – кілька місяців.
Важливо! Звернення до лікаря допоможе встановити точний діагноз та уникнути ускладнень у разі виявлення атипових форм лишаю Жибера, серед яких розвиток екземи, фолікуліту, імпетиго.
До кого звертатись та як діагностувати рожевий лишай?
Зазвичай діагностика типової форми пітиріазу рожевого нескладна — захворювання підтверджують на основі об’єктивного огляду та клінічних проявів. При перших ознаках дерматозу слід звернутися до лікаря-дерматолога, який проведе оцінку висипань, їх кольору, розміру, розташування. Також фахівець може призначити додаткове діагностичне обстеження — біопсію шкіри з уражених ділянок. Виконується забір фрагмента тканин, які вивчаються в лабораторії під мікроскопом, що дозволяє виключити грибкові інфекції та псоріаз.
Особливості рожевого лишаю у дітей
Лишай Жибера рідко зустрічається у дітей молодше 10 років. Розвиток цієї форми дерматозу є ознакою значного зниженням імунітету та наявності інших прихованих захворювань. В деяких випадках у дітей молодшого віку спостерігаються висипання, схожі з вітрянкою, що не зникають понад 2 тижні. Такі симптоми потребують обов’язкової консультації дерматолога.
Рожевий лишай під час вагітності: що варто знати?
У вагітних жінок захворювання може протікати в легкій або прихованій формі, проте воно є небезпечним для плода. Розеола Жибера може стати причиною передчасного переривання вагітності до 15 тижня або загибелі плода. Поява свербіння, лущення шкіри, поодиноких плям, навіть якщо вони значно не впливають на самопочуття, є причиною для відвідування дерматолога.
Лікування
Медикаментозна терапія розеоли Жибера, як правило, включає використання таких препаратів:
- антигістамінні — зменшують симптоми захворювання;
- кортикостероїди для місцевого нанесення — при значному свербінні та лущенні допомагають швидше усунути симптоми та покращити стан шкіри;
- противірусні препаратів — використовуються у вигляді короткочасної терапії при тяжкій формі та значних ураженнях шкіри.
Специфічних лікарських препаратів для лікування патології на сьогодні не розроблено, тому важливу роль має виконання рекомендації лікаря щодо дієти та профілактичних заходів.
Дієта при лишаю Жибера
Дієтичне харчування рекомендоване на весь період захворювання й направлене на зменшення симптомів. В список заборонених продуктів входять:
- фрукти: цитрусові, гранати, хурма;
- жирні сорти м’яса;
- копчені та консервовані продукти;
- солодкі газовані напої, квас;
- бобові;
- соуси та приправи;
- горіхи, вироби та випічка з білого борошна;
- какао, шоколад.
Корисними є свіжі овочі, молочні продукти, нежирне м’ясо та біла риба, зелень, несолодкі фрукти, каші.
Профілактика
Щоб запобігти погіршенню стану пацієнта та поширенню висипань, слід уникати подразнення шкіри, використання миючих засобів із барвниками та ароматизаторами, грубих мочалок. Ні в кому разі не наносити на шкіру гормональні мазі або приймати противірусні препарати без призначення лікаря.
Якщо ж ви помітили на тілі висипання, не гайте час — запишіться на консультацію до дерматолога!
